http://ru.obkom.net.ua/articles/2006-02/27.1240.shtml

РОКОВИНИ

Политические последствия «отходного скандала»

25 февраля сего года небольшой регион Украины – Закарпатье – тихо отметил первую годовщину скандала, связанного с химическими отходами иностранного происхождения.


Напомним, что 25 февраля 2005 года закарпатская газета «Трибуна» опубликовала статью «Отруювачі, або як окремі представники «сучасної ес-дикуватої опозиції» заробляли свої капітали», подписанную неким «полковником Семеном Высочаном». Это была точка отсчета знаменитого дела о «Премиксе» - промышленных отходах, тысячи тонн которых в течение многих лет завозились в курортно-рекреационное Закарпатье из Европы, сваливались где попало, и все это происходило под сенью режима, который войдет в историю как «кучмовский».

После той публикации произошел настоящий информационный прорыв, число статей на тему импортных отходов только в Закарпатье исчисляется десятками, на проблеме отметились и общенациональные СМИ, и даже зарубежные. С самого начала дела, названного позже «отходным скандалом», или же «премиксгейтом», пристальное внимание к нему проявили и мы, одним из первых вынеся местную проблему на национальный уровень (см. Партия Мороза может быть втянута в дело «рвачей-отравителей» и другие публикации по теме). Но всего через год, 25 февраля 2006 года, годовщину скандала не отметило практически ни одно закарпатское издание, в том числе и его «застрельщик» – «Трибуна». Только «Паланок», издающийся в Мукачево небольшим тиражом, вышел со статьёй с заголовком на первой полосе «Роковини «Преміксогейту». Журналісти виявились неспроможними розплутати кримінальний клубок». Весь год «Паланок» более всех уделял внимание проблеме завезенной в Закарпатье отравы. С выходом каждой очередной публикации казалось, что тема, наконец-то, будет была закрыта – но увы, она не закрылась до сих пор, и вывод журналистов этой мукачевской газеты похож на приговор. Журналисты, впрочем, и не обязаны распутывать криминальные клубки, заменяя собой кучу «силовых структур». Но на фоне успехов «помаранчевой власти» в деле восстановления справедливости в делах куда более масштабных (от тотального многолетнего разграбления страны до фальсификации президентских выборов и «Северодонецкого съезда») успехов в «Премиксгейте» было бы ждать наивно. Потому их никто и не ждет. После того, как на волю вышли даже бандиты, которые в 2004 году били в Мукачево и на Тячевщине народных депутатов, готовили вооруженное нападение на демонстрацию «помаранчевых» в Ужгороде, отстреливались от ментов и т. п., а в результате их главе Владимиру Паульо дали условный срок (хотя светило от 10 лет до пожизненного заключения), неужели стоит ждать от сверхгуманного правосудия строгости в деле про импортеров то ли полезного сырья (как они утверждают), то ли отходов (как оно есть)? Никого ведь не убили... Мы же, в свою очередь, помянем «роковыны» скандала, напомнив некоторые его перипетии

Первой жертвой «отходного скандала» стал народный депутат Иштван Гайдош, верный эсдек, сменивший после победы «Помаранча» прохудившуюся крышу СДПУ (о) на покровительство Сан Саныча Мороза. Биографии этого деятеля «Обком» уделил более чем достаточное внимания. Именно Гайдоша с подачи автора первой скандальной публикации о «Премиксе» «Семена Высочана» пресса обвиняла в «крышевании» многолетней аферы, в результате которой в Закарпатье за 4 года под видом теплостойких наполнителей оказалось 4 тысячи тонн отходов резиновой промышленности (правда, обнаружили впоследствии только одну тысячу). Нардеп всячески оправдывался, пресса упорно обвиняла, но к концу 2005 года правоохранительные органы так и не доказали (не смогли или не захотели – отдельный вопрос) его причастности к громкому делу. Так что депутат теперь может готовиться к приближающимся выборам практически чистым.

Зато «Премикс» стал оружием в политических разборках – можно сказать, химическим. Так, пребывающие ныне в оппозиции эсдеки, которых обвиняли в причастности к импорту отходов из Венгрии (Закарпатьем во время аферы – 2002-2004 годы правил эсдек Иван Ризак, а экологической безопасностью области опекался эсдек Мирон Цюбик) парировали – отходы-де начали возить через Закарпатскую область на восток Украины еще в 1999 году, когда областью правил тогда еще тоже эсдек Виктор Балога. В 2001 году претензий к фирме «Озон», занимавшейся сомнительными операциями с импортом весьма сомнительного сырья, не имел другой губернатор – Геннадий Москаль, ставший при оранжевой власти замом главы МВД, а потом – губернатором Луганщины и ее же главным «нашеукраинцем». Дальше – больше, и под ударом «Премикса» оказался уже «пост-помаранчевый» глава Береговской РГА Бейло Чизмар. Тот же «Паланок» опубликовал обвинения жителя села Шом Ференца Боркоси, из которых следовало, что с ведома Чизмара в фундамент школы, построенной в селе в 1999 году, было заложено несколько мешков с «премиксом» (см. Первый раз в первый класс? – Надевай противогаз!). Власть тогда устами замглавы Закарпатской ОГА Йосифа Кулла заявила что-то в смысле «этого не может быть, потому что не может быть никогда», тем не менее в декабре Бейло Чизмар был снят со своей должности. Не за школьный фундамент, конечно. Но все-таки…

В сентябре 2005 «нашеукраинский» губернатор Виктор Балога обвинил в нерешении проблемы «премиксов» попавшую в опалу Юлию Тимошенко. По словам Виктора Ивановича, проблема эта не стоила выеденного яйца. Он-де дважды звонил премьеру, и выдели Юлия Владимировна три миллиона гривень, спецотряд и спецтранспорт – за 3-5 дней все было бы решено. Через пару недель «премикс» бумерангом ответил по самому Балоге. Губернатора вдруг назначили министром по чрезвычайным ситуациям, и все недоброжелатели хором спросили: как же сможет такой человек управляться с ЧП всеукраинского масштаба, если он почти год терпел у себя под носом региональное бедствие? Очевидно, не желая искушать судьбу, новый министр чуть ли не первым делом на новом посту решил избавиться от проклятого порошка (мало ли, кто еще вдруг окажется им вымазанным в самый неподходящий момент?). В октябре бойцы Закарпатского СВАСО (специального военизированного аварийно-спасательного отряда) начали настоящую операцию по удалению отходов с несанкционированных свалок. На помощь им прислали коллег из Львовщины и Прикарпатья. Почти сорок бойцов, облачившись в костюмы химзащиты Л-1, противогазы и аппараты для дыхания, приступили к сбору «премикса» в новую упаковку и отгрузку его в железнодорожные вагоны. Увидев, как мужчины мучаются в жару в этих костюмах, но не снимают их, местные жители запаниковали еще больше. Чем же они дышали в течение многих лет, если убирать порошок приходится в «химзащите»? Командиры спасателей, правда, уверяли журналистов и простых граждан: особой необходимости в этой форме нет, но пока состав порошков доподлинно не известен, инструкция требует соблюдать максимальную предосторожность.

Состав же так по сей день и не определен. На «премикс» получены две противоречивые резолюции. Так, согласно выводам экспертизы Института гигиены и медицинской экологии им. А. Марзеева, отходы не несут реальной угрозы здоровью людей. Согласно же выводам Института экогигиены и токсикологии им. Л. Медведя, данные отходы являются веществами первого класса опасности. Версии института Медведя придерживался и экс-генпрокурор Святослав Пискун, дела об отравителях Украины, несмотря на громкие заявления, поездки в Венгрию и т. п., по своей традиции не раскрывший.

Что делать с собранными бойцами МЧС отходами, по сей день неясно. Несмотря на заверения директора фирмы «Озон» Йосипа Гала о том, что его «добро» на самом деле – ценное сырье, переработать его во что-то ценное вряд ли удастся. В регионах, куда планировали завезти «Премикс» на переработку (Ивано-Франковская и Сумская области) местные «зеленые» пригрозили акциями протеста. Да и прокуратура, без особого пока успеха ведущая следствие по громкому делу, не разрешает хозяину отходов куда-либо их вывозить. Вещдоки! В итоге ситуация создалась патовая. Собранные МЧСниками отходы (очевидно, далеко не все, но, по крайней мере, – из самых вопиющих мест складирования, типа школьного двора, сельской водокачки или склада комбината хлебопродуктов) погружены в железнодорожные вагоны и ждут своей участи. На сей момент 656 тонн отходов находятся в двух дюжинах вагонов, которые стоят на запасных путях станции Берегово.

В начале декабря прошлого года на очередной пресс-конференции зампредседателя Закарпатской облгосадминистрации Иосиф Кулл заявил: «Вопрос «Премикса» находится в ведении правительственной комиссии, которую возглавляет первый вице-премьер Сташевский. Ни ОГА, ни облсовет не может повлиять на ситуацию». Чиновник пообещал, что проблема будет решена, когда окончательно выясниться класс опасности отходов. Тогда казалось, что к новому году все будет выяснено. Вот уже и китайский Новый год отпраздновали, и древнеславянский «коловорот» на носу, а яснее не стало…

Хотя, с другой стороны, стало ясно, что никуда отходы девать никто и не собирается. Как пишет в своей «юбилейной» статье «Паланок», 2 февраля сего года городской глава города Берегово Йосип Жупан получил официальное письмо от исполняющего обязанности начальника Главного управления МЧС Украины в Закарпатской области В. Бодака. В нем – предложение поскорее рассмотреть вопрос нахождения места для временного хранения вещества «Премикс». Зная наше «временно», можно утверждать, что МЧС предлагает похоронить «ценное промышленное сырье неустановленного класса опасности» в городской черте! Понятно, что городская власть не согласилась. Там же не дураки сидят – выборы через месяц. Нынешний мэр города Йосип Жупан и так довел за два срока вверенный объект до состояния «полного аута», и ему будет очень трудно убедить горожан в необходимости ко всем имеющимся прелестям добавить еще и хранилище для отходов, пускай и временное. Только вот власть в городе может и смениться. На пост главы города претендует 13 человек, но шансов победить у большинства из них нет. Предводитель местных «помаранчевых», выдвинутая «Нашей Украиной» Ольга Бизиля (за вклад в победу революции получившая должность зама главы Береговской райгосадминистрации) была бы неплохим вариантом, но в населенном преимущественно венграми городе принято выбирать «своего». Своих же двое. Закарпатские венгры оказались казаками похлеще украинцев (у которых, как известно, на двоих три гетмана), и за прошлый год умудрились создать аж две национальные партии – «КМКС» Партія угорців України» (созданная экс-нардепом Миклошем Ковачем) и «Демократична партія угорців України» (созданная его более удачливым конкурентом Иштваном Гайдошем). Партия «КМКС» выдвинула в мэры Гейзу Ороса, начальника городского коммунального хозяйства. Коммунальное хозяйство в Берегово – как везде по Украине, не стало «Алчевском» только благодаря мягким закарпатским зимам. Шансы такого кандидата выглядят очень слабо. А вот у Иштвана Гайдоша они очень даже ничего. Причастности к «делу о премиксах» никто не доказал, деньги есть, поддержкой венгров вполне может заручиться. И тогда эпопея с «Премиксом» вполне может продолжиться…


Константин ЛОСИК (Закарпатье)

27 февраля 2006. 12:40

дополнительно:
http://ru.obkom.net.ua/articles/2005-03/03.0922.shtml
http://ru.obkom.net.ua/articles/2005-01/24.1105.shtml
http://ru.obkom.net.ua/articles/2005-08/29.1232.shtml
==========================================================
==========================================================

В то время, как у нас умирают люди, власть и дальше спекулирует "яд-не яд"

http://vgolos.lviv.ua/uzhgorod/nagolos/2515.html

Діоксин – ото отрута! А від преміксу люди тільки здоровішають
Темно-сірий порошок відомий під назвою “премікс”, що тоннами складувався в різних місцях Берегівського району Закарпатської області, вже знову не шкідливий.

Премікс завозили на Закарпаття з Угорщини з 1998 року . За офіційними документами – це наповнювач для виробництва автомобільних шин. Дивно, але чомусь цей конче необхідний українським шинникам порошок так і не дійшов до виробника, а осів в різних місцях району – таких, скажімо, як територія школи чи міського хлібокомбінату. Думаючи, що то мінеральне добриво, місцеві мешканці навіть посипали ним городи. Скандал розгорівся кілька місяців тому, коли закарпатські ЗМІ почали писати, що премікс шкідливий. А коли генпрокуратура, спираючись на висновок Київського інституту Марзєєва, офіційно оголосила, що ця речовина належить до першого класу небезпеки, в населених пунктах, яким „пощастило” на премікс, почалася паніка. Люди вимагали негайно вивезти „цю заразу”. Проте, оскільки в Києві ніяк не могли вирішити, хто і як буде вивозити отруту, історія з преміксом помалу перетворилася на епопею.

Нарешті два тижні тому премікс почали відвантажувати у залізничні вагони, аби вивезти в Івано-Франківську область на завод, що виробляє автошини. Але й там категорично відмовились прийняти сумнівний „подарунок” і кілька вагонів з преміксом досі чекають вирішення своєї долі на залізничній станції у селі Боржава.

Несподівано справа про премікс набула нового повороту. Перебуваючи на Закарпатті екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук (у ці дні УжНУ святкує 60-річчя і професора Поліщука запросили як колишнього випускника) в інтерв’ю одному із закарпатських телеканалів зробив досить несподівану заяву: (подаємо дослівно) „Наша влада ніяк не може позбутися необ’єктивності. Вона весь час працює на замовлення. Або деякі люди, які при владі. Ну, ось, зокрема, стосовно відходів в Берегівському районі. На замовлення Генеральної прокуратури було дано висновок науково-дослідного інституту (академічного!), що це відходи першого класу. Насправді там є речовини, які належать до небезпечних 1-го типу, а взагалі самі відходи – це другий-третій тип. Скажімо, свинець – це перший клас, але ж він є в кожному автомобілі, так само, як і в шифері, азбесті. Тобто Генпрокуратура, щоб показати свою дієвість і якісь порушення тих, хто був до них, зробила замовлення інституту й там підготували висновок, що це небезпека 1-го класу. Це ще раз свідчить про те, що сьогодні науково-дослідні інститути в нас працюють необ’єктивно – залежно від того, яке їм надійшло замовлення. Створена мною, ще тоді міністром, комісія з кількох незалежних груп дала висновок, що то у преміксі є речовини, які становлять небезпеку першого типу, а загалом вся суміш – це другий клас небезпеки. Тобто її можна вивозити, транспортувати і виготовляти з неї ту чи іншу продукцію. Але в Європі такі суміші заборонено. Думаю, що скоро і в нас дійдуть до того, що азбест, шифер теж будуть заборонені до використання”.

Отакої! Мало того, що у нас законом вертять, як циган сонцем, то, виявляється, що й поважні медичні установи роблять висновки на замовлення. Залишається тим, хто стає заручниками подібної ситуації, хіба „Караул!” кричати.


Юлія Лісна, м. Ужгород, 21.10.2005 12:42:15

После пресс-конференции Тимошенко в Ужгороде, ко мне обратилось много людей с вопросом - а как же все-таки обстоят дела с "премиксом" ?

Дело в том, что Бахтянская лаборатория дала заключение об абсолютной безвредности оного продукта - хоть в суп его клади. В этом клялась-божилась на сельском собрании и некая Граб Наташа, которую, несмотря на сопротивление районного штаба БЮТ, все-таки обласной штаб засандалил в список БЮТ по Береговскому району. Она красуется третей в списке. Это и неудивительно, учитывая ее дружбу с сегодняшней директоршей Бахтянского института.
При таких знакомствах "родить" експертизу - это вообще раз плюнуть.
Правда - плевать придется и еще много раз : на людей, на здоровье, на экологию, на совесть и т.д.
Впрочем, при чем тут совесть, когда есть возможность подзаработать, да и шкуру спасти от разборок, которые скоро грянут.

Интересно то, что упомянутая експертиза усиленно мусируется также известным нардепом Гайдошем, главным героем пресловутого «отходного скандала» Правда, последнему это мало помогает в предвыборной гонке. Тем более, что после всех скандальных историй, связанных с именем "почтенного" нардепа, даже Мороз не рискнул сохранить его в списках кандидатов, однако предоставил временное убежище, пока наш "герой" организовывал свою партию. Правда, так выглядит, что вряд ли ему партийность поможет. На прошлой неделе венгерскоязычное издание "Kárpátaljá" ("Закарпатье") напечатало статью о том, что Европейский Международный Суд по Правам Человека (Страсбург) на днях будет рассматривать дело о фальсификациях при выборах в ВС Украины в 2002-м году. Чем это грозит Гайдошу - нетрудно догадаться, поскольку он уже побывал в списках "persona non grata" Евросоюза" после 21 ноября 2004-го.

Правда, старая дружба социалистов и тут выручила. Как только в Венгрии начали люстрацию бывшей агентуры КГБ, странным образом в 2002-м году моментально нашлись деньги и в недрах Шредеровских кабинетов выкопали "кристально чистого" премьера Меддеши, который и возглавил список социалистов в той гонке. Однако, будучи выбран премьером долго не удержался и социалисты, как партия большинства, выдвинула сегодняшнего премьера Дюрчана.

Все прогрессивные газеты Венгрии писали громкие обвинительные статьи в адрес последнего, когда он сделал пару телевизионных комментариев в поддержку пресловутого Януковича в 2004-м. Откуда дровишки? Да все оттуда же. Гайдош очень дружен с социалистами еще с тех пор, когда занимался налаживанием сбыта контробанды через 3 погранперехода Береговщины. Этой дружбе абсолютно не мешает и то, что сегодняшняя политика венгерского премьера Дюрчана - это постепенное опускание "Железного занавеса".
Последнему - тоже есть за что быть благодарным. Венгрия освободилась от отходов, на которые пришлось бы крепко потратиться, "подарив" их Украине, даже более того - своим родным братьям-венграм в Закарпатье.

И как тут не вспомнить пророчество "Обкома" о цене популярности Мороза?

Вообще-то, я склонен думать, что экспертиза, так скрываемая Луценком, правильная.. На эту мысль наталкивает целый ряд фактов и размышлений.

Во первых - странным образом в Берегово и районе резко возросла смертность. Только за 2005-й год людей умерло больше, чем за предыдущие 5-7 лет. Мер города Жупан сначала глупо сболтнул в местной прессе, что только за первое полугодие умерло 480 человек. Правда - потом его быстренько "образумили". А вдруг посчитает кто-то? А вот с новорожденными - туговато. За год - всего около сотни.

Правда - эта картина все ж лучше, чем в некоторых селах. В Заставном, которое прославилось тем, что именно на их кирпичном заводе сжигались отходы, практически установился рекорд по выкидышам и омертвению плода у женщин. Не намного лучшая картина и в других населенных пунктах района.

Во вторых - резко ухудшилось качество питьевой воды и санэпидемстанция стойко молчит в тряпочку, прикрывая эти факты. Да и как не прикрывать, если люди говорят, что именно на горбах, окружающих Берегово, и закопана-рассыпана огромная часть "премикса". А водоносные слои ведь на горбах и берут свое начало.

В третьих - в лесах Береговщины люди тоже видели щедро рассыпанный оный порошок. И недаром же так участилось отравление грибами в городе и селах.

Впрочем, сжигая "премикс" Гайдошовцы все-таки сделали и еще один подарок братскому венгерскому народу. Оказывается, что в приграничной полосе в районе с.Косино в венгерских селах картина аналогична. Но, поскольку венгры - народ дотошный, да и Европа требует периодичности медицинских проверок, то тут выскочила наружу еще одна деталь: заболеваемость онкологическими болезнями выросла почти в сотню раз в этом районе.

Думается, что и у нас картина не лучше. Просто ввиду незнания и круговой поруки полного молчания,это еще не просочилось в прессу.

Что же это такое вредное водится в "премиксе"?
Неужели вся Европа делает резину из таких вредных материалов?
Откуда такая "любовь и пристрастие" господина Дюрчана к прикрытому фиговым листом депутатской неприкосновенности Гайдошу?

Тут стоит вспомнить о разразившемуся в 2002-м году нешуточном скандале в Венгрии по поводу строительства огромного могильника для отходов АЭС. Целое село вышло протестовать, трубели все медиаресурсы. Правда, вскоре паника пошла на убыль и тихонько все заглохло.

Наверняка всем известно, что для защиты от излучения в АЭС используется специальная просвинцованная и армированная резина. Это тысяча с лишним тонн на 1 АЭС. И самое главное, что по требованиям к безопасности персонала, вся эта прорва резины должна меняться раз в 5 лет. Потом - она измельчается и подлежит захоронению, что само по себе требует огромных капиталовложений.

Такие отходы очень опасны не только радиационным фоном, который может быть и не слишком большим, но в основном тем, что те вредные включения, которые при измельчании высвобождаются, крайне опасны для здоровья и окружающей среды. Они способны не только приводить к массовым заболеваниям с летальным исходом, но также ведут к необратимым изменениям на генном уровне и мутациям.
В свободном виде это легко усваивается грибами и многими овощами, попадая в пищу с вытекающими последствиями.

Впрочем - это только тогда, когда нету поблизости страны-соседа, которой за сравнительно небольшую мзду чиновникам можно спокойно впороть свою головную боль. Именно это было и сделано.

Мало того, ходят слухи, что даже сейчас с Венгрии прибывают вагоны с таким же грузом.

Если вспомните - Венгрия всегда была аграрной страной. Сегодня - она потеряла практически весь внешний рынок из-за огромного превышения норм вредных примесей в аграрной продукции. С чего бы это? Не "нагрел" ли кто-то венгров лет этак с десяток тому, всучив и им подобные "удобрения" ?

Силами МЧС "премикс", по крайней мере большая его часть была собрана и упакована в вагоны, которые еще в прошлом году должны были покинуть територию Закарпатья. Конечно, никто не удосужился собирать тот премикс, который был закопан во многих местах в землю, хотя люди и говорили, что знают об этих захоронениях. Никто и не помышляет собирать его в огородах обманутых "удобрением" крестьян, никто не думает даже вылавливать его из многочисленных озер Береговщины.
Более того, странным образом, когда работниками МЧС задерживались фуры, с которых сбрасывалось это "добро" в озера, вызванные на разборку работники МВД тихонько спускали дело "на тормозах", не давая просочиться в прессу. То есть - в наличии круговая порука.

А вагончики и сегодня стоят возле Берегово. На ул. Запорожскй, возле которой в 70 метрах уже месяцами стоят 8 вагонов, люди уже постоянно болеют. Гибнет домашний скот. За это время вода в колодцах жителей этой улицы стала темно-желтой и после отстаивания в течении 2-3 часов дает странный осадок, которого раньше не было. Все жалобы жителей обласная экологическая инспекция стойко игнорирует. Видать - зелеными "тампонами" уши заложило.
Более того, на територии фирмы Гайдоша "Нуминатор" складируется около 500 тн "премикса", причем это прямо под окнами налоговой инспекции.
Десятки тонн находятся также на територии бывшего райпотребсоюза, а ныне оптовой ПРОДУКТОВОЙ базы "Нуминатора", причем - половина под открытым небом. Правда отличное соседство с продуктами?
Прям мечта борцов с тещей ...
Да что и говорить, когда фермеры в прошлом году вырезали скот во многих селах из-за (странного ?) лейкоцитоза.
Конечно - это все пошло на мясо. Кушай, родная страна и травись на здоровье!

Кому, как не министру МЧС знать об этой ситуации? Однако слишком глубоко все повязано и переплетено видать, поскольку ближайшее закарпатское окружение министра вместо принятия мер, наоборот - заключает союзы с неблаговидным нардепом Гайдошем . Напрашивается вопрос - не одного ли поля "ягодки" ?

Более того, история со строительством ядерного могильника на Украине наводит на мысль, что обо всем прекрасно известно и Президенту. Но вот боятся выносить эту историю на суд людской, поскольку сразу любимая Европа окажется по уши замазана в скандале. Правда - платить за молчание придется Украине и ее народу.

Правда - это все же лучший выход, чем закатать это "добро" в асфальт, как предлагали в свое время покойному Кирпе при строительстве одесской трассы. К чести покойного - он отказался.

Интересным фактом является и то, что Гайдош странным образом выиграл иск против молодой Закарпатской газеты "Честное слово", как будто-бы опорочившей его "честное" имя публикациями по "премиксу". Странная в Закарпатье Фемида, не находите?
Впрочем - она же с повязкой, если помните. То есть видно - Фемида повязана, но не видно с кем!

Сегодня нардеп Гайдош стремится любыми правдами-неправдами занять кресло если не мера Берегово, то районного депутата с перспективой неприкосновенности. Что за этим последует - нетрудно догадаться. Недаром возле с. Дедово асфальто-битумный завод. Думается, что он очень скоро начнет разбавлять битум пресловутым "премиксом" и разносить дальше заразу, усугубляя экологическую катастрофу в регионе.

Да и в Берегово есть чем поживиться, поскольку наш "герой" уже подыскал покупателя в Австрии за 25млн.долл. на територию бывшего полка. Конечно, вряд ли даже половина этой суммы будет заплачена в бюджет города.

Вобщем, как мне думается, такое прошлое, как наше при подобных нардепах, вряд ли закончится в ближайшем будущем.

Сегодня MrGas сказал мне, что не стоит верить корреспондентам.
Оно-то так. Но поскольку я не корреспондент, да и верить на слово не склонен просто так, то съездил и проверил, действительно ли "премикс" не вывезен.
Побеседовал также с жильцами.
Ну, насчет воды - то это вряд-ли от премикса поменялся цвет, поскольку неподалеку стоит бывший химсклад, у которого все течет по швам.
А вот то, что "премикс" не вывезен - видел своими глазами. Правда к вагонам очень близко подходить не стал, поскольку ветер дул дай боже и в глазах и горле и так начало щипать.
Вот фото:
отходы так "изолированы"


А это - вагоны с "премиксом". Если присмотритесь - раскрытые и на последнем даже сверху видно белый "биг-бег".

Многое порассказывали и жильцы. Оказывается , вагонов больше, просто раскиданы по тупиковым веткам в разных местах Береговщины.

То, что обратились люди в приемную Президента с коллективным письмом - тоже правда. Правда и то, что оттуда письмо было направлено в мерию и на него последовал такой ответ:

Обратите внимание на дату : 21.02.2006г.

Правда, что проблема "премикса" решена?
Кроме того, сегодня удалось переговорить с людьми из администрации. Оказывается, что за простой вагонов уже натикало почти 1 млн. грн. И за это платить придется Береговской администрации.

Сегодня главный герой "премиксной истории", путем фальсификаций и нарушения закона о выборах, что для него далеко не ново, ожидает решение ТВК о том, что он уже стал мером.
Хочется верить, что ТВК все-таки не пойдет на явную подтасовку и скандал.

Прошу извинения. Это мой пост.
Гергардт Иван

Сообщение отредактировал Гергардт Иван - 30.3.2006, 11:50

Раскатал губу
эти нарешат за бабки што хочеш
Гойдош уже был так главой администрации когда по 300 баксов обещал а по сотне дал депутатам.
весь город смеялся над лохами
а сново лохи пошли за ним

А бабки откуды?
первым етот кент заложил белый дом под залог и откат получил немалый.

Это в каком смысле? Кому заложил и от кого получил?



Дима, об этом "анекдоте" все Берегово и район знают

Еще ранняя статейка:

ВРЕМЯ НЕСЧАСТЛИВЫХ НАХОДОК

Олег СУПРУНЕНКО
(Международный социально-экологический союз)

В феврале нынешнего года закарпатцы испытали чувство шока. Областная газета «Трибуна» напечатала большую статью под заголовком «Отравители». Подписался некий «полковник Семен Высочан». В материале детально и со знанием дела была описана афера, суть которой в том, что в Закарпатье несколько лет подряд завозились опасные промышленные отходы.

Экспортером отходов оказался транснациональный концерн ELTEX, точнее — его венгерский филиал. ELTEX широко известен в Европе как производитель полимерных материалов, декоративных изделий из дерева и пластика и т.п. Отделения концерна есть во многих странах мира, в том числе и в Венгрии (офис в городе Дебрецен). Известно, что при производстве полимеров образуется большое количество довольно опасных отходов. Переработке они поддаются не всегда, вывезти же промышленные отходы на свалку в Европе не так-то просто. А избавляться от них необходимо — нормы Евросоюза жесткие. Поэтому очень кстати для венгерского отделения концерна по соседству с Венгрией разместилась страна, с властью которой всегда можно договориться.

На украинской стороне, совсем рядом с венгерской границей — в г. Берегово, была организована фирма под названием «Озон». У несведущих граждан могло создаться впечатление, что ее деятельность связана с улучшением закарпатской атмосферы. Согласно уставным документам, предприятие собиралось заниматься производством резинотехнических изделий, искусственной кожи, полимерной транспортной тары.

Разместившись в одном из номеров отеля «Закарпатье», предприятие развернуло бурную деятельность, связанную с обозначенными видами бизнеса разве что в ее самой конечной стадии. А именно — с отходами производства, которые оно взялось ввозить на территорию Украины, подписав соответствующий контракт с производителем отходов — венгерским отделением фирмы ELTEX.

Обратимся теперь к статье полковника Высочана. «Каждый товар, который ввозится в Украину, имеет таможенный код. Важным является полное соответствие спецификации товара тому или иному коду. Если имеет место несоответствие того, что ввозится согласно задекларированной спецификации, то это может рассматриваться как контрабанда. Ничтоже сумняшеся, венгерская сторона-экспортер указывала для ввозящихся соединений таможенный код 2530, обозначающий минеральные вещества, а в действительности ввозились вещества, входящие в так называемый «желтый список» (постановление Кабмина № 1120), которые на территорию Украины могут ввозиться только при условии наличия предприятий по переработке таких отходов, отсутствии таких предприятий на территории государства-импортера, при условии соблюдения массы иных условий, озвученных так называемой Базельской конвенцией».

Вещества, провозимые через таможню, этим условиям, по мнению Высочана, не соответствовали. Тем не менее под видом минеральных добавок для сельского хозяйства и теплостойких наполнителей на протяжении 2002—2004 годов в страну были завезены сотни (!) вагонов вредных веществ.

Как и остальные украинцы, жители Закарпатья не все живут на чистых горных полонинах — есть еще горожане, да и жители сел после агрохимизации советской и во время химизации нынешней, никем не контролируемой, отнюдь не пышут здоровьем. Городские мусорные свалки переполнены, они горят и травят околицы, о сельском «менеджменте отходов» и говорить страшно — мусор лежит повсеместно, им забиты рвы, канавы, во время весенних паводков вода уносит тонны гадости. И на этом фоне находятся «добродетели», решившие сделать область свалкой заграничных промышленных отходов!

Через две недели после статьи Высочана стало известно о депутатском запросе народного депутата от Закарпатья коммуниста Ивана Миговича. Запрос адресован генпрокурору С.Пискуну и министру охраны окружающей природной среды П.Игнатенко. В нем изложены факты, описанные С.Высочаном, — практически слово в слово. А параллельно нардеповскому запросу подтверждать истинность изложенного начала сама жизнь. Жители области, почувствовав, что пора перестать бояться, стали заявлять о свалках отходов, ранее «импортированных» им под нос.

18 марта к главе Береговской РГА, а также к начальнику райотдела СБУ и начальнику экобезопасности обратились 33 жителя села Великая Бакта. Они заявили, что практически посреди села, неподалеку от скважины с питьевой водой и водонапорной башней лежит куча огромных мешков (всего почти двести тонн !) с неизвестным содержимым. Их «хозяином» является директор ООО «Озон» Йосип Гал, проживающий в В.Бакте. В 2004 году он завез тот самый «Премикс» (так он назвал содержимое мешков) якобы для дальнейшей транспортировки на предприятия Украины в качестве добавки для резиновой продукции. После публикаций в прессе о реальной деятельности «Озона» жители потребовали вывезти мешки силами МЧС и провести обеззараживание территории, сделав предварительный анализ содержимого.

Дальнейшие перипетии с «озонирующими» отходами отследила другая закарпатская газета — «Паланок». По ее данным, «Озон» составил договор № 05/2005-01-15 с продавцом в лице директора предприятия ЕLTEX (Венгрия, Дебрецен) Золтана Ваша, согласно которому предусмотрена покупка теплостойкого наполнителя «Премикс», используемого в технологиях производства систем торможения, в количестве 500 тонн по цене 20 долларов за тонну. Недорого, прямо скажем. Тем более что в цену включена стоимость упаковки, погрузки и расходов, связанных с таможенными процедурами при экспорте товара. И, тем не менее, странный это бизнес — заплатить 10.000 долларов, чтобы потом разбрасывать мешки с товаром по Береговщине. Хотя по документам товар «складируется» — например, на территории предприятия «Агрокомплекс» (г. Берегово) размещены 134 тонны «Премикса», на территории береговского комбината ХЛЕБОПРОДУКТОВ — 6 тонн, каменного карьера в селе Мужиево — 76 тонн, на территории бывшего автогаража в селе В.Бакта — около 180 тонн. Всего известно местопребывание 396 тонн, остальное находится неизвестно где. Возможно, после дальнейших разоблачений «Озона» в прессе эти несчастливые находки будут обнаружены.

В конце февраля проверку деятельности предприятия осуществила областная прокуратура и областное отделение УБОП. Но чувствуется, что «озонаторы» не слишком волнуются за последствия.

По поводу истинного состава «Премикса» (кстати, название «товара» по циничности не уступает «Озону») Береговская межрайонная прокуратура сделала запрос в областную санитарно-эпидемиологическую станцию. Но там ничего вразумительного сказать не смогли — технический уровень лаборатории не позволяет установить перечень химических веществ, входящих в «Премикс». Автор этих строк взял пробу из раскрытого мешка со свалки в селе В.Бакта. Черный порошок, с трудом смывающийся с рук, я повез в Ужгород и упросил сделать анализ в лаборатории химического факультета УжНУ. Вывод химиков был следующий: скорее всего, порошок — это мелко измельченные автомобильные покрышки, в нем присутствует и размолотый металлический корд. Является молотая резина безобидным материалом? Известный российский правозащитник и защитник природы, доктор химических наук, президент союза «За химическую безопасность» Лев Федоров прислал статью, из которой следует: резиновая крошка — весьма вредный материал. Пыль, возникающая вследствие износа резины, может вызывать серьезные заболевания, в том числе астму и бронхит. Ученые подсчитали, что каждый день обычный гражданин Швеции вдыхает 6 граммов резиновой пыли, американец — 13, россиянин — около 20. Интересно, сколько граммов вдохнет каждый из 1200 жителей В.Бакты, если крошки (при условии, что в мешках только она) 180 тонн?

А пока соответствующие органы изучают состав «Премикса», по области ползут недобрые слухи. Например о том, что отходы со всех складов спешно свозят в каменный карьер близ села Мужиево. И попадает туда не только молотая резина. Мол, вокруг карьера стоит невыносимая вонь. Одна из областных газет написала, что рядом с отходами лежат кучи мертвых зайцев, собак, фазанов и куропаток, а сами отходы — с примесью радиации. Таким образом тихая паника расползается по краю.

Зададимся вопросом: как смог обычный частный предприниматель на протяжении нескольких лет завозить под видом промсырья отходы неизвестного происхождения и спокойно размещать их на территории области? Как пропускала товар таможня, почему так благосклонно реагировали «разрешительные» органы? И пресса, и нардеп Мигович, и журналисты местных газет называют высокого покровителя закарпатских озонаторов. Это Иштван Гайдош, экс-глава Береговской райгосадминистрации, до января сего года видный деятель СДПУ(о), по словам ее лидеров, отвечающей в Закарпатье за все. Подтверждением того, что к экспорту отходов нардеп имеет прямое отношение, служит факт — центральный пункт по переупаковке венгерского «сырья» находится в Берегово на территории ООО «Нуминатор». А всем береговчанам известно, что «Нуминатор» — это основа бизнес-империи Гайдоша, хотя последний открещивается от своего детища. Следует учесть, что Закарпатьем правил эсдек Иван Ризак, а областное управление экоресурсов во время «трансакций» с отходами возглавлял эсдек Мирон Цюбик. Во время последней президентской кампании прирученные эсдеками закарпатские СМИ пугали население приходом к власти Ющенко. Мол, в таком случае он превратит треть Закарпатья в промзону, на которой разместятся вредные производства химических концернов Bayer AG, Novartis и Gedeon Richter — якобы спонсоров оппозиции. А в это время люди, представляющие партию, пришедшую в Закарпатье «не надолго, а навсегда», не в вымыслах, а на деле превращали область в промышленную свалку...

После провала кампании в поддержку Януковича Гайдош перебежал во фракцию Социалистической партии Украины. Что отнюдь не красит наших социалистов. Ведь их европейские коллеги почти всегда идут рука об руку с «зелеными», создавая порой даже предвыборные блоки. И они вряд ли поймут украинских коллег, приютивших во фракции человека, травившего родной край импортными отходами. Впрочем, это если социалисты являются такими не только по названию. В Закарпатье не является секретом тот факт, что о принятии Гайдоша во фракцию СПУ хлопотали венгерские социалисты, которые нынче в Венгрии — партия власти. И была таковой во времена более чем сомнительного экспорта венгерских отходов в Украину. (Кстати, от фирмы ELTEX завозились не только сомнительный «Премикс» и загрязненная формальдегидом стружка. Этот концерн подписал договор, по которому в страну на переработку (ОАО «Никитовский ртутный комбинат», г. Горловка Донецкой области) было отправлено 1.600 тонн (около 50 вагонов) стеклобоя и других отходов, содержащих ртуть. Получается интересная закономерность: сначала эсдек помог Венгрии избавиться от отходов (а это одно из обязательных условий для вступления страны в ЕС), а потом венгерская партия власти помогла бывшему эсдеку… Спрятавшись в стане победителей, Иштван Гайдош чувствует себя гораздо комфортнее, чем, например, его земляк Нестор Шуфрич, избравший судьбу нового оппозиционера.

Ну и наконец — «что делать?». Краткий и четкий ответ на этот вопрос дал модератор рассылки «Zero Waste Ru», координатор токсической кампании российского отделения «Гринпис» Алексей Киселев: «Если это нелегальный ввоз отходов из-за границы, то ни о какой утилизации или захоронении не может быть и речи. В таком случае нужно помещать эти отходы в безопасное место и посредством МИДа требовать у венгров забрать это «добро» назад». В принципе, Береговская экологическая инспекция с «Гринписом» заочно солидарна — до 15 апреля сего года она дает директору «Озона» срок, чтобы переупаковать сырье, организовать его хранение под навесами и при наличии охраны. До 1 мая необходимо указать перечень предприятий, получающих сырье «Премикс» в Украине, и заключить с ними соответствующие договоры на поставку, чтобы оно больше не накапливалось на территории Береговского района. В случае отсутствия потребителей данного сырья в Украине весь его объем должен быть направлен назад производителю в Венгрию.

Можно прогнозировать, что в Украине не найдутся желающие приобрести большинство видов «сырья» типа молотых вместе с кордом автопокрышек. Как поведет себя тогда новая украинская власть? Разберется ли она по всей строгости закона со своими «патриотами», которые ради наживы не жалеют даже родной земли? И проявит ли наконец национальную гордость в отношении зарубежных хитрованов, увидавших в Украине страну третьего мира, готовую принять химическую дрянь?

Заметим: когда в прошлом году полноводные реки вынесли на венгерскую сторону тысячи полимерных бутылок и прочего бытового мусора с закарпатских берегов, венгры вызвали представителей нашей страны, показали им эти кучи и выставили Украине солидный счет за уборку территории. Ныне у нас есть возможность сделать ответный ход. Не для того, чтобы мелочно поквитаться, а чтобы всем потенциальным отравителям, желающим спихнуть в Украину свою грязь, было неповадно. Чтобы больше никогда не наступало в стране время несчастливых находок.

http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/541/49715/
============================================================

11.12.05 18:07 |

Нардеп Іштван Гайдош навмисно знищував Закарпаття

У лютому нинішнього року закарпатці пережили шок. Обласна газета "Трибуна" надрукувала велику статтю під заголовком "Отруйники". Підписався такий собі "полковник Семен Височан". У матеріалі докладно і зі знанням справи було описано аферу, суть якої в тому, що в Закарпаття кілька років поспіль завозили небезпечні промислові відходи.

Експортером відходів виявився транснаціональний концерн ELTEX, точніше ? його угорська філія. ELTEX широко відомий у ?вропі як виробник полімерних матеріалів, декоративних виробів із дерева та пластику і т.п. Відділення концерну ? в багатьох країнах світу, у тому числі й в Угорщині (офіс у місті Дебрецен). Відомо, що при виробництві полімерів утворю?ться велика кількість досить небезпечних відходів. Переробці вони піддаються не завжди, вивезти ж промислові відходи на звалище в ?вропі не так і просто. А позбуватися їх необхідно ? норми ?вросоюзу жорсткі. Тому дуже доречно для угорського відділення концерну по сусідству з Угорщиною розмістилася країна, з владою якої завжди можна домовитися.

На українському боці, зовсім поруч із угорським кордоном ? у м. Берегово, було організовано фірму під назвою "Озон". У непоінформованих громадян могло скластися враження, що її діяльність пов?язана з поліпшенням закарпатської атмосфери. Відповідно до статутних документів, підпри?мство планувало займатися виробництвом гумотехнічних виробів, штучної шкіри, полімерної транспортної тари.

Підпри?мство розмістилося в одному з номерів готелю "Закарпаття" й розгорнуло бурхливу діяльність, пов?язану з вищезазначеними видами бізнесу хіба що в її кінцевій стадії. А саме ? з відходами виробництва, яке воно взялося ввозити на територію України, підписавши відповідний контракт із виробником відходів ? угорським відділенням фірми ELTEX.

Звернемося тепер до статті полковника Височана. "Кожен товар, який ввозиться в Україну, ма? митний код. Важлива повна відповідність специфікації товару тому чи іншому коду. Якщо ? невідповідність того, що ввозиться згідно із задекларованою специфікаці?ю, то це може розглядатися як контрабанда. Позичивши в Сірка очі, угорська сторона-експортер вказувала для сполук, які ввозила, митний код 2530, що означа? мінеральні речовини, а насправді ввозилися речовини, які входять до так званого "жовтого списку" (постанова Кабміну ? 120), що їх на територію України можна ввозити лише за умови наявності підпри?мств із переробки таких відходів, відсутності таких підпри?мств на території держави-імпортера, за умови дотримання маси інших застережень, озвучених так званою Базельською конвенці?ю".

Речовини, які провозилися через митницю, цим умовам, на думку Височана, не відповідали. Однак під виглядом мінеральних добавок для сільського господарства і теплостійких наповнювачів протягом 2002?2004 років у країну було завезено сотні (!) вагонів шкідливих речовин.

Як і інші українці, жителі Закарпаття не всі живуть на чистих гірських полонинах ? ? ще городяни, та й жителі сіл після агрохімізації радянської і під час хімізації нинішньої, ніким не контрольованої, аж ніяк не пашіють здоров?ям. Міські звалища переповнені, вони горять і труять околиці, про сільський "менеджмент відходів" і говорити страшно ? сміття лежить повсюди, ним забиті рови, канави, під час весняних повеней вода розносить тонни гидоти. ? на цьому тлі знаходяться "благодійники", які вирішують зробити область звалищем закордонних промислових відходів!

Через два тижні після виходу статті Височана стало відомо про депутатський запит народного депутата від Закарпаття, комуніста ?вана Миговича. Запит адресовано генпрокурору С.Піскуну та міністру охорони навколишнього природного середовища П.?гнатенку. У ньому викладено факти, описані С.Височаном ? практично слово в слово. А паралельно нардепівському запиту підтверджувати правдивість викладеного почало саме життя. Жителі області, відчувши, що час перестати боятися, стали заявляти про звалища відходів, раніше "імпортованих" їм під ніс.

18 березня до глави Берегівської РДА, а також до начальника райвідділу СБУ і начальника екобезпеки звернулися 33 жителі села Велика Бакта. Вони заявили, що практично посеред села, неподалік свердловини з питною водою і водонапірною вежею, лежить купа величезних мішків (усього майже двісті тонн!) із невідомим вмістом. ?х "господарем" ? директор ТОВ "Озон" Йосип Гал, який мешка? у В.Бакті. 2004 року він завіз той самий "Премікс" (так він назвав вміст мішків) нібито для подальшого транспортування на підпри?мства України як добавки для гумової продукції. Після публікацій у пресі про реальну діяльність "Озону" жителі зажадали вивезти мішки силами МНС і провести знезаражування території, виконавши попередній аналіз вмісту.

Подальші перипетії з "озонуючими" відходами відстежила інша закарпатська газета ? "Паланок". За її даними, "Озон" уклав договір ?05/2005-01-15 із продавцем в особі директора підпри?мства ЕLTEX (Угорщина, Дебрецен) Золтана Ваша, відповідно до якого передбачена купівля теплостійкого наповнювача "Премікс", що використову?ться в технологіях виробництва систем гальмування, у кількості 500 тонн, по 20 доларів за тонну. Недорого, прямо скажемо. Тим більше що в ціну входить вартість упаковування, навантаження й витрат, пов?язаних із митними процедурами під час експорту товару. ? все ж таки дивний це бізнес ? заплатити 10 тис. доларів, щоб потім розкидати мішки з товаром по Берегівщині. Хоча, за документами, товар "складують" ? наприклад, на території підпри?мства "Агрокомплекс" (м. Берегове) розміщено 134 тонни "Преміксу", на території берегівського комбінату ХЛ?БОПРОДУКТ?В ? 6 тонн, кам?яного кар??ру в селі Мужі?ве ? 76 тонн, на території колишнього автогаражу в селі В.Бакта ? близько 180 тонн. Усього відомо місцезнаходження 396 тонн, решта ? невідомо де. Може, після подальших викриттів "Озону" у пресі ці злощасні відходи буде виявлено.

Наприкінці лютого перевірку діяльності підпри?мства провели обласна прокуратура та обласне відділення УБОЗ. Але відчува?ться, що "озонатори" не занадто хвилюються за наслідки.

З приводу справжнього складу "Премікс" (до речі, назва "товару" за цинічністю не поступа?ться "Озону") Берегівська міжрайонна прокуратура зробила запит в обласну санітарно-епідеміологічну станцію. Але там нічого путнього сказати не змогли ? технічний рівень лабораторії не дозволя? встановити перелік хімічних речовин, які входять до складу "Премікс". Автор цих рядків узяв пробу з розкритого мішка зі звалища в селі В.Бакта. Чорний порошок, який важко змити з рук, я повіз в Ужгород і впросив зробити аналіз у лабораторії хімічного факультету УжНУ. Висновок хіміків був такий: швидше за все, порошок ? це подрібнені автомобільні покришки, у ньому наявний і розмелений металевий корд. Чи мелена гума ? безневинний матеріал? Відомий російський правозахисник і захисник природи, доктор хімічних наук, президент спілки "За хімічну безпеку" Лев Федоров надіслав статтю, з якої виплива?: гумова крихта ? дуже шкідливий матеріал. Пил, який виника? внаслідок зносу гуми, може викликати серйозні захворювання, у тому числі астму та бронхіт. Вчені підрахували: щодня звичайний громадянин Швеції вдиха? 6 грамів гумового пилу, американець ? 13, росіянин ? близько 20. Цікаво, скільки грамів вдихне кожен із 1200 жителів В.Бакти, якщо крихти (за умови, що в мішках тільки вона) 180 тонн?

А доки відповідні органи вивчають склад "Преміксу", по області повзуть лихі чутки. Наприклад, про те, що відходи з усіх складів спішно звозять у кам?яний кар??р біля села Мужі?ве. ? потрапля? туди не лише мелена гума. Мовляв, навколо кар??ру стоїть нестерпний сморід. Одна з обласних газет написала, що поруч із відходами лежать купи мертвих зайців, собак, фазанів і куріпок, а самі відходи ? з домішкою радіації. Таким чином тиха паніка розповза?ться по краю.

Поставимо запитання: як зміг звичайний приватний підпри?мець протягом кількох років завозити під виглядом промсировини відходи невідомого походження і спокійно розміщувати їх на території області? Як пропускала товар митниця, чому так прихильно реагували "дозвільні" органи? ? преса, і нардеп Мигович, і журналісти місцевих газет називають високого покровителя закарпатських озонаторів. Це ?штван Гайдош, екс-глава Берегівської райдержадміністрації, до січня нинішнього року ? видний діяч СДПУ(о), який, за словами її лідерів, відповіда? в Закарпатті за все. Підтвердженням того, що до експорту відходів нардеп причетний безпосередньо, слугу? факт ? центральний пункт з переупаковки угорської "сировини" розміщений у Береговому на території ТОВ "Нумінатор". А всім берегівчанам відомо, що "Нумінатор" ? це основа бізнес-імперії Гайдоша, хоча той і відхрещу?ться від свого дітища. Слід врахувати, що Закарпаттям правив есдек ?ван Різак, а обласне управління екоресурсів під час "трансакцій" із відходами очолював есдек Мирон Цюбик. Під час останньої президентської кампанії приручені есдеками закарпатські ЗМ? лякали населення приходом до влади Ющенка. Мовляв, у такому разі він перетворить третину Закарпаття в промзону, на якій розмістяться шкідливі виробництва хімічних концернів Bayer AG, Novartis та Gedeon Richter ? нібито спонсорів опозиції. А тим часом люди, котрі представляли партію, яка прийшла в Закарпаття "не надовго, а назавжди", не у вигадках, а реально перетворювали область на промислове звалище...

Після провалу кампанії на підтримку Януковича Гайдош перебіг у фракцію Соціалістичної партії України. Що аж ніяк не прикраша? наших соціалістів. Адже їхні ?вропейські колеги майже завжди йдуть пліч-о-пліч із "зеленими", створюючи іноді навіть передвиборні блоки. ? вони навряд чи зрозуміють українських колег, які дали притулок у фракції людині, котра труїла рідний край імпортними відходами. Втім, це якщо соціалісти ? такими не лише за назвою. У Закарпатті не ? та?мницею той факт, що про прийняття Гайдоша у фракцію СПУ клопоталися угорські соціалісти, які нині в Угорщині ? партія влади. ? вона була такою в часи більш ніж сумнівного експорту угорських відходів в Україну. (До речі, від фірми ELTEX завозили не лише сумнівний "Премікс" і забруднену формальдегідом стружку. Цей концерн підписав договір, відповідно до якого у країну на переробку (ВАТ "Нікітівський ртутний комбінат", м. Горлівка Донецької області) було відправлено 1600 тонн (близько 50 вагонів) склобою та інших відходів, що містять ртуть. Склада?ться цікава закономірність: спочатку есдек допоміг Угорщині позбутися відходів (а це одна з обов?язкових умов для вступу країни в ?С), а потім угорська партія влади допомогла колишньому есдеку... Сховавшись у стані переможців, ?штван Гайдош почува?ться значно комфортніше, ніж, наприклад, його земляк Нестір Шуфрич, який обрав долю нового опозиціонера.

Ну, і нарешті: "Що робити?" Коротку й чітку відповідь на це запитання дав модератор розсилки Zero Waste Ru, координатор токсичної кампанії російського відділення "Грінпіс" Олексій Кисельов: "Якщо це нелегальне ввезення відходів з-за кордону, то про жодну утилізацію чи поховання не може бути й мови. У такому разі потрібно поміщати ці відходи в безпечне місце і з допомогою МЗС вимагати в угорців забрати це "добро" назад". У принципі, Берегівська екологічна інспекція з "Грінпісом" заочно солідарна ? до 15 квітня нинішнього року вона да? директору "Озону" термін, щоб переупакувати сировину, організувати її зберігання під навісами і з охороною. До 1 травня необхідно вказати перелік підпри?мств, які одержують сировину "Премікс" в Україні, і укласти з ними відповідні договори на поставку, щоб вона більше не накопичувалася на території Берегівського району. У разі відсутності споживачів ці?ї сировини в Україні весь її обсяг ма? бути направлений назад виробнику в Угорщину.

Можна прогнозувати, що в Україні не знайдеться охочих придбати більшість видів "сировини" типу мелених разом із кордом автопокришок. Як поведеться тоді нова українська влада? Чи розбереться вона за всі?ю суворістю закону зі своїми "патріотами", які заради наживи не шкодують навіть рідної землі? ? чи проявить нарешті національну гордість стосовно закордонних хитрунів, які вбачають в Україні державу третього світу, готову прийняти хімічну гидоту?

Зауважимо: коли торік повноводі ріки винесли на угорську сторону тисячі полімерних пляшок та іншого побутового сміття із закарпатських берегів, угорці викликали представників нашої країни, показали їм ці купи і виставили Україні солідний рахунок за прибирання території. Нині ми ма?мо можливість зробити хід у відповідь. Не для того, щоб дріб?язково поквитатися, а щоб усім потенційним отруйникам, які бажають зіпхнути в Україну свій бруд, було зась. Щоб більше ніколи не наставав у країні час нещасливих знахідок.
http://pravda.uz.ua/modules/myarticles/article.php?storyid=4
===============================================================
===============================================================
РАССЛАБЛЯЙТЕСЬ, ГРЯДЁТ УДОВОЛЬСТВИЕ!

Татьяна КОРОБОВА

Ой, чей-то мне так чудится, будто этот заголовок я когда-то уже планировала. В прошлой жизни. В иной типа эпохе. В ушедшей. Будто как бы. Вместе с тем, однако, он так просится, так мылится, что сил нет устоять. И улежать тоже.

Вот тут в информпотоке как-то много Пинчука поплыло. Не, ну оно не тонет, это понятно. Но как-то сразу залпово много.

Ну, во-первых, американский журнал “Форбс” впервые в свой ежегодный список миллиардеров мира внес Пинчука и еще двух украинских. Ну, президентский зять — второй после Ахметова. У дона номер раз — $2,4, у Пинчука — $1,4. А третий — тоже дон, Тарута — вообще босота. Сравнительно. Пока один млрд. Все ребята очень классные. И, главное, честные.

Потому что нечестные — они ж на нарах парятся. Вот Павел Иванович Лазаренко, допустим, сколько уже отмотал? И, главное, за что?! Сейчас вот опять готов чистосердечно свидетельствовать про Кучму — но что-то я очень в сомнении: кому-то это в новой власти действительно надо?

Ага. А Пинчук со своей (с Ахметовым) “Криворожсталью” еще что-то умничает, на бизнес-форумах с участием Президента, как приличный человек, восседает и по вопросу “дооценки сомнительно приватизированных стратегических предприятий” предлагает правительству “находить компромисс в интересах страны”. И еще задачки прессе задает: “Вот ты купил квартиру год назад за 500 долларов квадратный метр, а на самом деле оно тогда стоило 700 долларов за метр. Цены выросли, и сейчас стоит 2 тыс. Так сколько доплачивать — 200 или полторы тысячи?”.

Так я тебе отвечаю, три хайма в одном. В нашем “криворожстальевском” случае не канает пример с покупкой. Тут должно быть что-то из уголовной практики, наверное. Что-то типа “владелец квартиры, подвешенный за яйца известным авторитетом К., при виде паяльника, нацеленного в определенном направлении, не выдержав приближающейся перспективы, засвидетельствовал свою подпись под грабительской сделкой левой рукой, освобожденной из столярных тисков, поскольку на правой стоял утюг”. Ну и т.д. Таким образом, сделка, совершенная бандитами и мошенниками теряет силу и расторгается. Судом, разумеется. Продавец возвращает свое имущество. А “покупатели” хитрожопые еще бы и сесть должны.

Но они у нас ни в чем не виноватые и ходят, блин, торчком. Борзые. “Я за диалог”, — сообщает нам зять Пинчук. А? Спасибо, что снизошли, ваше миллиардерское величество. И ты скажи, народ, никто никогда, видимо, не объяснил этому наглому пацану, и до него до сих пор не доходит, что у него мог быть выбор: или самый богатый человек, или зять Президента. А вместе то и другое — неприлично, страна ведь ограбленная и нищая. Решил, что зять — значит, будь скромнее, не хапай с помощью Папы. А нахапал — остановись, отступись, замри, блин. Не, оно ничего не поняло…

“Криворожсталь” забирает суд, потому что это была кража”, — так Юля Тимошенко сказала, сообщив, что “схема доплат” не будет касаться этого объекта. И это правильно. Если, конечно, так и будет…

Однако тема “Кучма и зятья” неполноценна, если не упомянуть и Игорька Франчука. Ну, тот тоже пожил неслабо под зонтиком в свое время. Да, собственно, и “Черноморнефтегаз” ему достался уже в экс-зятьях. Как отцу внука Кучмы. Но теперь парасолька прохудилась, и Игорек, видать, долго думал — чем зад прикрыть.

Думал-думал и придумал: Морозом хорошо получится, если натянуть его фракцию на подрагивающую оконечность. И вступил. То есть, я думаю, недешево Игорьку, отцу внука бывшего Президента, обошлось его решение подлечь под главного врага бывшего Президента. Что характерно, народ: видные социалисты рассказывали, что отбор у них средь потянувшихся в пополнение оченно суровый. Абы кого не возьмут. Ага.

“Скока-скока? Иди мимо. Скока-скока?! Заходи, дорогой!”. Ну, так они все — я думаю, через практичного Рудьковского — и позаходили: нефтегазовый Франчук плюс нефтегазовый Гошовский — не фракция, Клондайк. Нефть, газ, кровь… Ой нет, про кровь, криминал, заказухи с отстрелом — это еще старые луценковские “Грани” относительно Гошовского какие-то намеки жуткие делали, а я-то про это не в курсе вовсе…

А вот еще один фракционный “социалист” Иштван Гайдош, бывший эсдек, так тот вообще широкого профиля — и по лесу, и по топливу, и по отходам, и по “авторитетам”, и по уголовным делам… Выгодное приобретение. И чего только закарпатские социалисты на сраки, помнится, попадали: мол, Гайдош в соцфракции — это разрушительные последствия для партии, дискредитация рядов, угроза имиджу партии и лидера ее Мороза. Ну ой! На девятом месяце плач по чести девичьей. Ну, тогда Рудьковский — это что-то вроде сутенера? Нормально-нормально, главное, чтоб лозунг прежний остался: “За честную власть!”. Типа.

Тут же ж чего еще осложняет ситуацию — уже ж неясно, кто сегодня “танцует” у нас майора Мельниченко. И кто получит возможность сегодняшние и завтрашние дела в стране решать с помощью его архива.

А тут еще, как всегда неожиданно и хрен понять, на чью радость, выходит наш самый главный правдоборец, несгибаемый крающий меч всех революций и прочих перемен Гриша Омельченко и подробно обсказывает: им “установлен факт, который подтверждает — между Кучмой и Ющенко существуют некоторые договоренности о том, как вывести экс-президента из-под судебной ответственности за совершенные преступления, в том числе за преступление в отношение Георгия Гонгадзе”. Григорий рассказывает, что на той самой встрече Кучмы с Ющенко в присутствии Плюща (и Литвина) Кучма по требованию Ющенко вызвал недоотставленного парламентом Генпрокурора Васильева и заставил написать заявление о добровольной отставке.

Ну, потом судом и Кучмой возродился Пискун. “О персональной договоренности” которого с Ющенко тоже известно как всегда информированному Григорию. Который почему-то именно сейчас “сдает” Пискуна, лично с ним якобы делившегося “дословно” задачей, поставленной Ющенко: “разорвать” клан донецких и клан Медведчука-Суркиса. За что Пискуну гарантировано приличное и устроенное будущее.

Уф. Не, ну чего должен был сказать ручному Генпрокурору новый Президент — конечно, “разорвать”. А чего их — в задницу, что ли, целовать?

Но тут другое интересно понять: почему никто из заинтересованных лиц, в том числе — и прежде всего — Ющенко с окружением, никак не отреагировали на явный выпад председателя спецпарламентской следственной комиссии по делу Гонгадзе? И что на самом деле и кому хотел сказать наш беспримерно принципиальный Григорий, стартанувший со своими очередными разоблачениями после безвременной кончины Юрия Кравченко?

Так я думаю, народ, что всё сказанное нашим светочем бескомпромиссной борьбы за справедливость адресовано прежде всего и так слегка струхнувшему майору Коле. И в переводе оно звучит вполне определенно: “Коля! Тут всё не по-новому, а как всегда — то есть, опасно! Все в сговоре, свидетелей “уходят”, приезжать нельзя ни в коем случае!”.

Ну, а чего неправильного? Кому нужен здесь майор вместе с другом по чужбинному несчастью Ельяшкевичем, готовым рассказать о покушении на его жизнь Кучмы-Суркиса? Кому они нужны? Кто не меньше Кучмы этого боится? Медведчук? Марчук? Для Ющенко это явно лишний геморрой. Ну, разве что Морозу надо, и то в корыстных целях… оэтому выход Гриши с его активностью и откровениями опять напоминает “операцию Ы”. Накатить публично на объект, чтоб помочь объекту тайно. Повторяемся, маэстро?

Ну, теперь майор Мельниченко, который то сомневается в Ющенко, то не сомневается, будет решать вопросы с самим Президентом во время его визита в Штаты. Но главного-то мы, народ, так и не знаем, чтоб там ни говорили нам обе стороны: в чем суть торгов? Что на кону? И какова цена вопроса?

А майор Мельниченко вот решил, что надо присвоить Гие Гонгадзе звание Героя Украины. Он это не сам решил, а вместе с Ельяшкевичем. Коля и Саша — классные парни, проживающие не по своей воле за границами любимой Родины. И оттуда, из-за рубежей, активно стремящиеся внести свой посильный вклад в обновление родной Отчизны.

В связи с чем с ними периодически кто-нибудь видный из Украины в заграничных условиях встречается. После чего в нашем информпространстве нарождаются новости. К примеру, Мороз в Вене с Колей пообщался — нервничать пришлось ющенковцам Жвании, Порошенко, Зинченко и, разумеется, отдельно спикеру Литвину. Потому что Мороз решил напомнить о том, что именно они должны быть сильно не заинтересованными публикацией архива майора Коли.

Тогда, наконец, дозрели ющенковцы — и в Варшаву полетел вице-премьер Томенко. Там он тоже с майором то-се обсудил — но тогда уже сильно нервничал на расстоянии (по поручению, видимо, Мороза) социк Рудьковский, ощутивший конкуренцию и утрату контроля. Ну и, наконец, отдельно опять спикер Литвин, которому майор посвятил резкие и непримиримые тирады по делу Гонгадзе.

А сам Коля-майор доложил в СМИ, что Коля Томенко “горячо воспринял идею” о присвоении Георгию Гонгадзе звания Героя Украины. Ну, Томенко у нас парень горячий. Аж кипит. Так остынет, может, мысль включится. Что, вот так они в историю национальных “героев” и войдут: Литвин — последний Герой от Кучмы, Гонгадзе — первый Герой от Ющенко? И, может, фотографии в каких-то юбилейных исторических изданиях — рядышком. Почувствуйте, как говорится, разницу.

Я даже не призываю вспомнить, как просто и достойно мама Гии отказалась от пожизненного президентского пособия: “Люди не поймут”… Хотя могла бы сказать, пристыдив: “Нет такой цены, которую вы всё время пытаетесь определить за г

А это вообще интересно:

ЗУСТРІЧ З ГЕНЕРАЛЬНИМ ПРОКУРОРОМ УКРАЇНИ

У приміщені Державного Самоврядування Українців Угорщини відбулася зустріч Генерального прокурора України, Святослава Піскуна, з президентом самоврядування Ярославою Хартяні та віце-президентом Юрієм Кравченком. На зустрічі були присутні посол України в Угорщині Юрій Мушка та головний редактор української радіопередачі на угорському радіо Ігор Шипайло. Сторони обсудили актуальні події в Україні та Угорщині. Також пан Генеральний прокурор проінформував представників української діаспори Угорщини про стан справ у рослідуванні резонансних злочинів в Україні.

ЗУСТРІЧ З ГЕНПРОКУРОРОМ (ГРОМАДА)
На початку червня Угорщину з робочим візитом відвідав генеральний прокурор України Святослав Піскун. Під час свого перебування в Угорщині він став гостем Товариства української культури і присутні на зустрічі керівники Товариства і Державного самоврядування українців в Угорщині Ярослава Хортячі та Юрій Кравченко, а також кореспонденти ЗМІ мали змогу довідатись про хід розслідування Генеральною Прокуратурою України резонансних кримінальних справ, таких як фальсифікація президентських виборів в Україні, що й стало причиною <Помаранчевої революції>, справа отруєння на той час кандидата в президенти України Віктора Ющенка та вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

Проте, в Угорщину пана генерального прокурора привела зовсім інша справа, яка обіцяє стати не менш резонансною.
Згідно повідомлення прес-служби генпрокуратури, на Закарпатті прокуратурою України порушено кримінальну справу щодо підприємства <Озон>, яке ввозило до держави 4 тисячі тон хімічних відходів 1 (найвищого) класу небезпеки. <Встановлено, що приватне підприємство <Озон> на виконання договору з угорською фірмою за останні чотири роки під виглядом теплостійкого наповнювача, що використовується у автомобільній промисловості, ввезли до держави 4 тисячі тонн хімічних відходів 1 (найвищого) класу небезпеки>, - сказано в документі. Також в ньому зазначено, що за висновками фахівців дані відходи є особливо небезпечними для дітей та вагітних жінок, а окремі їх складові негативно впливають на організм людини упродовж десяти років. При цьому дані відходи було розміщено у мішках на відкритому майданчику, і, як наслідок, частину з них (адже вони зберігаються з 2001 року) пошкоджено, в результаті чого створено реальну загрозу для здоров'я людей.
За інформацією українських ЗМІ, стосунок до фірми <Озон> має депутат Іштван Гайдош, колишній член СДПУ(о), який після перемоги Ющенка перейшов у фракцію СПУ. В матеріалах преси вказувалося, що у Закарпатті не є секретом той факт, що про прийняття Гайдоша у фракцію СПУ клопотали угорські соціалісти, що нині в Угорщині при владі, оскільки Угорщина є одним з головних експортерів відходів.
Однак народний депутат, член фракції соціалістів Іштван Гайдош заперечує своє відношення до приватного підприємства <Озон>, яке за інформацією генпрокуратури ввезло до України 4 тис. тонн небезпечних хімічних відходів. Про це говориться в заяві депутата, поширеній у суботу. <Починаючи з лютого цього року мене пов'язують із ввезенням на Україну із Угорщини Берегівським приватним підприємством <Озон> небезпечних хімічних відходів. Проти фірми порушено кримінальну справу за забруднення землі та повітря, адже, без сумніву, за такі справи треба нести відповідальність>, - сказав він. <Я хочу підкреслити, що я не маю ніяких стосунків та відношення до цього підприємства. Є певне коло осіб, які використовуючи політичну ситуацію в регіоні, що склалася останнім часом, зацікавлені в дискредитації мого імені і моєї діяльності, як народного депутата>, - вважає Гайдош.
Під час розмови з керівництвом українського самоврядування в Угорщині Святослав Піскун розповів, що дав велике інтерв'ю з цього приводу часопису <Мадяр немзет>.
- Ми сьогодні в газеті на всю Угорщину <затрубили>, що угорці завезли в Україну 4000 тонн ядохімікатів першої (найвищої) категорії. Це - сполуки важких металів, відходи хімічного виробництва, від яких вмирають люди. Їх зібрали з Європи і вивезли все в Україну - усього 4.000 тонн! Ви уявляєте, що означає ця цифра? Це 100 вагонів - 2 залізничні состави. От де біда, де зробили нам проблему. От де нам треба сьогодні працювати. Генеральна прокуратура довідалась про це декілька днів назад. До цього робили перевірку, адже це все завезено було під виглядом мінеральних добрив і нетоксичних хімічних речовин. А воно насправді має токсичність першої категорії! Тобто ці речовини випаровується і люди, які там живуть, вмирають і будуть вмирати через п'ять років поголовно! Це страшна річ. Хотіли отруїти українську націю! Знайшли куди звезти відходи з Європи. Це що ми їм, смітник, чи що? Ця кримінальна справа буде справою віку, згадайте моє слово!
Далі мова зайшла про розслідування фактів фальсифікації президентських виборів в Україні в жовтні минулого року. Присутніх на зустрічі непокоїв той факт, що нібито в Україні пропонується ухвалити законопроекти про амністію для порушників виборчого законодавства. Пан прокурор роз'яснив свою позицію з цього питання.
- Амністію запропонував міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, але тільки тим, хто безпосередньо виконував злочинні накази. Адже це - прості люди, їх викликало керівництво того чи іншого підприємства, установи або міліція і наказували: <Ви повинні не тут голосувати, а мусите взяти відкріпний талон і поїхати голосувати, наприклад, з Луганська до Львова>. Та ще й оплачували проїзд. І люди їхали, бо розуміли, що в разі відмови його можуть звільнити з роботи. І сім'я його залишиться без засобів до існування. Там, на сході України, вони і так бідні-нещасні, та ще й ризикують залишитися без роботи. Тому прості люди не винні у порушенні виборчого законодавства, а винні ті, хто навчив і заставив це робити, хто це все організував. От тих ми і притягуємо до кримінальної відповідальності. Скажу вам, що сьогодні порушено вже близько 550 кримінальних справ по всій Україні не проти простих людей, а проти організаторів фальсифікацій. 260 справ вже направлено до суду і згідно рішень судів когось арештували, когось посадили, когось покарали штрафом, комусь дали термін ув'язнення умовно, комусь ще якесь покарання. Проте 50 відсотків справ ще не розглянуто судами з різних причини.
Отже, реакція держави на ці протизаконні дії, безумовно, є. Тобто ці люди не підпадуть амністії, і думаю, що такого законопроекту не буде прийнято. Та й для чого тут амністія? Ми самі закриваємо справи відносно простих людей, які виконували вказівки начальства. Ми що, не розуміємо, у чиїх діях криється суспільна небезпека, а в чиїх нема? Для чого ж тоді прокурор? Він же повинен розуміти, що не той суспільно-небезпечний, хто виконував вказівку, а той, хто її давав. То хто винний? Начальник - однозначно.
Стосовно отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка стало відомо, що справа знаходиться на стадії розслідування. Генпрокурор Святослав Піскун повідомив, що на даний час Генпрокуратура проводить експертизу для встановлення часу отруєння Віктора Ющенка: <Справа просувається. Ми зараз працюємо з експертами. Дуже важливо для висновків експертизи, по-перше, часові параметри, а від них змінюється конфігурація учасників процесу. І як тільки буде закінчено експертизи, ми зможемо визначитися в часі>.
За словами Піскуна, Ющенко <здогадується>, хто саме його отруїв, і <він дав офіційні покази з цього приводу>.
- Загалом справа отруєння Ющенка - дуже важка. Я сьогодні давав дуже велике інтерв'ю газеті <Мадяр немзет> і я їм пояснював це наступним чином. От, наприклад, ми зараз їмо. Я беру лимон. Видушив з нього сік в чай. Хто його знає, що я туди видушив? Розумієте? І встановити достеменно, хто саме дав отруту в їжу Ющенка дуже і дуже важко.
Скажу, щоб ви зрозуміли, як, в принципі, можна розкрити цю справу. У нас є підозрювані, але дуже важко встановити, хто саме це от зробив. Проте, враховуючи специфіку тієї отрути, і те, що вона дуже-дуже рідкісна, спеціально виготовлена для цієї акції, можна встановити, в чиїх руках вона побувала. А якщо встановимо, в чиїх руках вона побувала, то коло підозрюваних осіб може бути дуже суттєво звужено. А коли воно звузиться вже до тієї міри, коли можна буде говорити, що підозрюється цей або той, тоді вже значно легше буде викрити злочинця.
А стосовно тих слухів, які поширюються останнім часом, нібито Ющенко сам себе отруїв, то це - абсолютна брехня. До кримінальної справи залучено кусочок його шкіри, в якому виявлено діоксин. І я вам, як генеральний прокурор, офіційно кажу: я особисто їздив туди, де проводили експертизи - в Німеччину, Швейцарію і Австрію, і переконався, що, згідно висновків усіх експертиз, Ющенко був отруєний. Отруєний діоксином, який розведено (вперше!) на воді. Це дуже рідкісна отрута. Вона в тисячу раз сильніша від ціанистого калію.
Господь Бог зберіг для нас Президента, щоб ви знали. Правильно він сказав - в той час ангели були над ним.
Стосовно наступної резонансної справи, то зі слів генпрокурора, які прозвучали нещодавно в телеефірі, можна зробити висновок про те, що він вважає справу Гонгадзе розкритою, оскільки пред'явлено звинувачення його вбивцям. <Справа вважається розкритою, якщо пред'явлено обвинувачення виконавцям вбивства>, - заявив Піскун. Відповідаючи на запитання ведучого про те, чи є вбивцею генерал Пукач, який на даний час перебуває в розшуку, генпрокурор зауважив, що Пукачу <також винесено обвинувачення заочно>. <Я абсолютно впевнений, що він отримав чітку команду. Від кого - встановить слідство>. За словами Піскуна, <тяжко говорити>, звідки була команда. "Щоб про це говорити, треба мати безперечні докази. А ми їх якраз їх збираємо".
Наприкінці травня Піскун заявляв, що кримінальна справа за фактом вбивства журналіста Георгія Гонгадзе знаходиться в завершальній стадії й залишається <вирішити тільки три моменти>.
Генпрокурор відзначив, що перший момент - це затримання колишнього начальника департаменту кримінальної розвідки МВС України Олексія Пукача. Другий момент, за словами прокурора, - це надання свідчень екс-майором держохорони Миколою Мельниченком, (пізніше глава СБУ Олександр Турчинов повідомив про досягнуту домовленість, що Мельниченко дасть свідчення Федеральному бюро розслідувань США). Третім моментом, сказав Піскун, є необхідність проведення експертизи тіла Гонгадзе.
Генпрокурор сказав, що для передачі в суд справи Гонгадзе необхідно дочекатися експертизи тіла журналіста. Відповідаючи на запитання про те, хто займається розшуком колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача, Піскун сказав, що <6 квітня заступник генпрокурора Роман Шубін відправив у МВС доручення про розшук Пукача>. У той же час Піскун повідомив, що проживаючий у Чехії бізнесмен українського походження Володимир Болданюк найближчим часом передасть до Генпрокуратури весь архів записів екс-майора держохорони Миколи Мельниченка. За його словами, місяць назад Генпрокуратура звернулася до Болданюка із проханням передати їй цей архів і отримала згоду. Відповідаючи у вівторок у бесіді з журналістами на питання про те, чи той це архів, у якому є записи після 16 вересня 2000 року (після зникнення Гонгадзе), Піскун відповів ствердно.
На зустрічі в Українському центрі в Будапешті Святослав Піскун торкнувся також деяких аспектів цієї кримінальної справи.
- Що стосується справи Гонгадзе, то там дуже все просто. Ви знаєте, що ми знайшли убивць. Перший раз не вдалося довести справу до кінця, адже мене тоді колишній президент Кучма зняв з посади. Хоча генерал Пукач сидів уже в мене в камері, сидів заарештований за санкцією суду.
Із українських ЗМІ відомо, що Святослав Піскун заявляв українським журналістам, що його звільнили саме після того, як напередодні йому доповіли, що генерал Пукач, який знаходиться в камері, уже завтра готовий дати показання по викраденню й убивству Гонгадзе. <Нібито Пукач, який не очікував за <тієї> влади арешту, у серцях сказав: <Або мене витягають з камери, або я буду говорити>. На думку Піскуна, усі розмови Пукача кимось фіксувалися (СБУ, МВС?). І вже наступного дня Леонід Кучма підписав Указ про зняття Піскуна з посади, а ще через кілька днів Пукач вийшов на волю>, - пише <Сегодня>.
- Після того, як мене зняли, його через два дні випустили. І тепер його шукає міліція, служба безпеки України. Якби тоді Пукача не відпустили - все, питання було б вирішене до кінця!
А на даний час мене дуже непокоїть позиція майора Мельниченка. Я на нього розраховував, я йому повірив. Я пішов по тій версії, яка була в цих плівках. Пам'ятаєте, <орли> для мене було ключовим словом і ми не помилились. Ми пішли туди, куди треба - перший раз, і другий раз. (Нагадаємо, що майор Микола Мельниченко - офіцер охорони колишнього президента України Леоніда Кучми. З власної ініціативи чи за наказом начальства, що до сьогодні достеменно не з'ясовано, таємно здійснював записи розмов Кучми в його кабінеті, з яких надалі стало відомо, що Кучма був зацікавлений у зникненні журналіста Георгія Гонгадзе. До речі, автентичність записів на сьогодні також офіційно не встановлена. Стосовно <орлів>, про які згадує Святослав Піскун, то тут мова іде про банду <перевертнів>, які діяли <під крилом> колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка, який покінчив життя самогубством. Про цей факт (існування банди), або як висловлювався міністр Кравченко, <орлів> стало відомо з плівок Мельниченка. Генпрокурор Святослав Піскун заявив для преси, що в результаті розслідування по справі так званих <перевертнів-2> затримано вже 30 осіб. Із ЗМІ відомо, що <вони звинувачуються у низці вбивств та інших злочинів. Є навіть версія про зв'язок <перших> (керованих Ігорем Гончаровим) і <других> <перевертнів>. <Мовляв, <перші> вбивали бізнесменів заради викупу, а <другі> займалися політичними терактами>, пише газета <Сегодня>. Однак, за повідомленням її <джерела>, і ті, й інші <діяли тільки заради наживи, а не переслідуючи політичні цілі>. Серед <других> є чимало колишніх працівників правоохоронних органів>, повідомляє газета. - Від авт.)
- Але я, повіривши, що Мельниченко передасть оригінали записів і дасть покази, на цьому, так би мовити, будував своє розслідування і відносно Кучми, і відносно інших. Тепер же він відмовляється щось давати і нам, і американцям. Пояснює свої дії тим, що нікому не довіряє - ні Піскуну, ні американцям. Але Росії він, виявляється, довірився і за 65 тисяч тут же продав або всі записи, або їх частину.
Ось який українець, бачите? Виникає питання, чи дійсно він хоче допомогти Україні, цій нещасній державі, яку він, в принципі, зрадив, і розголосом цієї справи відкинув Україну на міжнародній політичній арені назад? Хоча, можливо, однозначно зрадою це назвати не можна. Адже, все таки, він розкрив злочин, і, думаю, що цю зраду можна йому пробачити, бо він не мав іншого виходу, і мовчати він теж не міг. Перший раз ми його пробачили - я власноручно закрив проти нього кримінальну справу <за зраду>. Тому що він висвітлив начебто скоєний злочин, ніби-то йому стало про нього відомо і іншого способу розкриття злочину він не мав.
Ще два роки тому я казав - мені нічого іншого від нього не потрібно, мені потрібні від нього тільки покази, що він особисто це записував. Він повинен це сказати. Не написати мені заяву, надруковану й підписану нотаріусом Сполучених Штатів і направлену до мене поштою, мовляв , я записав і даю копії, - в мене є така заява! Ну і що мені з тих копій. Мені треба для експертизи оригінали! А що ж копії - я можу теж на комп'ютері ще копії зробити з його копій, і що далі? А є висновки експертизи, які свідчать, що вони змонтовані. Тому мені треба оригінали.
Отож він, повинен, як громадянин України, офіційно дати свідчення і сказати - люди, я клянусь перед Богом і перед громадянами Україні, що я записав ці розмови, це було так і так, тоді і тоді, потім я оце переписав на касету і віддав Морозу (лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз. Вперше оприлюднив записи майора Мельниченка. - Від Авт.). Все! Це вже буде доказ!
Другий доказ полягає в наступному. Коли я заарештував генерала Пукача, раптом Кучма мене не другий день звільняє - <ні за що, ні про що>! До речі, в цій справі я був допитаний, як свідок. Адже після мого зняття зразу Пукача відпустили. Як стало тепер відомо, генерал-лейтенант Пукач особисто вбивав Гонгадзе! І я ж його заарештував. Коли мене зняли - його тут же випустили. От виявляється, для чого мене знімали! Це теж доказ.
А третій доказ - це депутат Григорій Омельченко зі своїми матеріалами в комісії (Григорій Омельченко - голова парламентської комісії, яка займається розслідування справи Гонгадзе). Вже три роки він говорить про якісь матеріали, які є в тій комісії, але хай передасть ці матеріали в прокуратуру, або хай хоч копії дасть. Ми вже три роки пишемо йому листи, він приходить до нас на допит, дає покази, і кожен раз про щось інше говорить, розумієте? Це він так хоче, щоб розслідували справу! Він уже ось недавно сказав, що чотири чоловіка записували Кучму. Для чого він це сказав знаєте? Бо вже двох немає в живих. От хто бавиться в політику - не Піскун, а ті, хто не повинен бавитись. Хто не хоче Україні добра, той бавиться в політику!
До речі, згідно з останніми повідомленнями ЗМІ, найближчим часом експерти з останками тіла Георгія Гонгадзе повинні виїхати в Німеччину для проведення експертизи. Про це стало відомо газеті <Сегодня>. На проведенні експертизи з ідентифікації тіла наполягає мати Георгія Леся Гонгадзе. Як пише газета, фахівці стверджують, що для проведення потрібної експертизи знадобиться мінімум два місяці. У той же час генпрокурор Святослав Піскун обіцяв передати справу Гонгадзе в суд вже в липні.
<Лише одержавши висновок, що <таращанское тіло> - останки Георгія Гонгадзе, можна буде передати справу в суд. І те не відразу, а після того, як визнані потерпілими мати і дружина журналіста з адвокатами вивчать матеріали, як того вимагає закон>, - пише газета, відзначаючи, що Піскун <погарячився, називаючи настільки близький термін передачі справи>. Також <Сегодня> нагадує, що раніше Піскун говорив, що для передачі справи в суд необхідно знайти обвинувачуваного у вбивстві генерала Олексія Пукача.
За словами генпрокурора, 15 червня він їде в США для зустрічі зі своїм американським колегою і підписання угоди про співробітництво між генеральною прокуратурою України і генеральною прокуратурою Сполучених Штатів, що значно спростить порядок виконання взаємних доручень генеральною прокуратурою Америки і України.
Святослав Піскун розраховує, що екс-майор Микола Мельниченко дасть покази ФБР і віддасть нарешті оригінали записів, зроблених в кабінеті колишнього президента Кучми.
ІГОР ШИПАЙЛО

http://www.ukrajinci.hu/piskun/index.html

Вообще-то, мне интересно, переборет ли Томенко неприязнь к "Обкому" и дадут ли ход делу Гайдоша?
Ведь прецедент был:

«Обком» воюет с Томенко и Турчиновым
Анатолий Лемыш

В начале августа в ряде сетевых СМИ появилась серия публикаций о том, что интернет-изданием “Обком” особо интересуются милиция и СБУ. Причем, указание “проверить” его работу поступило от “гуманитарного” вице-премьера Николая Томенко.

Напомним, что еще зимой “Обком” разместил на своем сайте несколько материалов, посвященных народному депутату Иштвану Гайдошу. Вообще-то стиль статей “обкомовцев” далек от дипломатического, это издание славится резкими эскападами в адрес хоть прежней, хоть новой власти, а также отдельных граждан. Вот и г-н Гайдош посчитал себя задетым, поскольку в статьях приводилась, по его словам, “неправдивая информация” относительно его причастности к фирме “Озон”, которая ввозила в Украину отходы из Венгрии. Он направил в адрес Николая Томенко депутатский запрос, где требовал собрать сведения об интернет-издании “Обком”, которые нужны оскорбленному депутату для подачи искового заявления в суд. “Обкомовцы” совершили ответный выпад, вывесив статью, отрывки из которой позвольте привести:

“После курьезной попытки эсбэушников обвинить сайт “Обком” в причастности к террористической деятельности даже нам казалось, что предел гэбэшному фанатизму где-то есть. Наивными мы были... “Обком” смело ожидал, что оскал новой власти проявится во всю физиономию. Подтверждением тому стало поручение самого гуманного вице-премьера Николая Томенко в СБУ, Гостелерадио, Минтранссвязи и Минюст собрать максимально возможную информацию об “Обкоме”. Эта бумага от 15 июня сего года за исходящим номером 31434/1/1-05 давно лежит у нас на столе и согревает душу каждому “обкомовцу”.

Контрагентам нашего сайта стали приходить однотипные запросы, подписанные первым заместителем начальника 1-го департамента СБУ А.А. Комисаровым. “Обкомом” интересуются в связи с очередным уголовным делом. Приведем этот текст дословно:

“У зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №49-1617, відповідно до ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України, просимо надати інформацію стосовно осіб, які 6—7 червня 2005 року здійснили розміщення файлів на інтернет-сайті www.obkom.net.ua, а також технічну інформацію стосовно зазначених розміщень”.

Как удалось выяснить “Обкому”, уголовного дела с такой нумерацией не существует в природе, поскольку эсбэушные дела кодифицируются по другой системе. Но письмо за исходящим номером 2/4/3/-27017 за подписью Комисарова все же было. Хотя первоначально ответственные сотрудники СБУ пытались нас уверить, что данный товарищ никаких подобных запросов не подписывал.

Оказалось, что “обкомовцев” ищут из-за публикации расшифровки телефонного разговора некоего гражданина Пискуна с неким гражданином Хербстом, честно с гиперссылкой перепечатанной нами с российского сайта Компромат. ру. Но если интерес СБУ к изданию вызван всего лишь “размещением файлов на сайте”, то чем кучмизм был хуже ющенкизма?”, — спрашивали в своей статье журналисты.

Г-н Томенко в статье в “УП” от 3 августа опроверг сведения, что он-де давал СБУ задание собрать информацию на “обкомовцев”. Он также призвал журналистов нести ответственность за свои публикации, поскольку “сейчас немало авторов интернет-сайтов пытаются спрятаться за неопределенным правовым статусом этих ресурсов, когда речь идет о юридической ответственности за сказанное”.

По его словам, “депутат Гайдош (как и любой другой гражданин) не может доказать свою позицию в суде, т. к. этот сайт в соответствии с полученной информацией не имеет соответствующего юридического статуса”. Томенко также сказал, что “если ребят из “Обкома” нужно морально поддержать, я готов подписать бумагу, чтобы они повесили на стене”. Об интересе СБУ к записям разговора Генпрокурора Пискуна и посла США Хербста вице-премьер благоразумно промолчал.

В ответ “Обком” разместил на своем сайте фотокопию письма г-на Томенко, того самого, с предписанием собрать сведения об “Обкоме”. Так что для Николая Владимировича получилось только хуже.

Мы обратились к Сергею Сухобоку, одному из ведущих журналистов “Обкома”, с просьбой прокомментировать ситуацию.

— Мы не удивились, что за нами вновь начали охоту. Нынешние наезды не являются для нас кризисной ситуацией, мы всегда готовы к подобным действиям власти, какой бы она ни была — прошлой или нынешней. Все наши схемы работы построены по таким принципам, когда мы максимально стараемся обезопасить свою собственную деятельность и работу сайта. Ничего страшного мы не видим. Г-н Томенко вступает с нами в бесплодную полемику. Некоторое время назад в “Украинской правде” появился его комментарий, верней, его пресс-службы. В чем его прелесть — в том, что он прислан не на адрес “Обкома”, а в “УП”.До этого пресс-служба г-на Томенко не считала зазорным слать нам сообщения. А теперь в дискуссии предпочла использовать посредника. Нас обвиняют, что мы занимаемся манипуляциями. Мы официальных бумаг никаких не подписываем. Мы их просто публикуем. Подписать документ — это не манипуляция, а опубликовать — манипуляция? Это мнение лично Николая Владимировича или его пресс-службы, не знаю, кто там такой умный.

“Обком” всегда был одним из изданий, которые не на словах, а на деле отстаивали свободу слова, причем конкретно — в интернете. Для нас всегда был принципиальным вопрос, что интернет не должен контролироваться в том виде, в каком его пытаются цензурировать. Мы были пионерами того, что интернет-издание “Обком” впервые официально зарегистрировалось как интернет-СМИ в Госкоминформе в 2001 г. Нам не принесло это никакой пользы, поскольку, несмотря на регистрацию, в феврале 2002 г. “Обком” был разгромлен господином Пискуном — “по ошибке” изъяты компьютеры, другая техника, которую, однако, до сих пор не вернули.

— Так что, собственно, происходит? К вам снова нагрянули, уложили лицом на пол?

— Устойчивость интернет-издания зависит от провайдера и регистратора доменного имени. Как желающие могут закрыть “Обком”? Прийти ко мне домой? Они давно уже не рискуют, я их встречаю с топором. Поэтому они идут к регистратору и провайдеру, начинают на них давить.

— Кто это “они”? Подробней, пожалуйста!

— Эсбэушники. По нашим данным, вначале они козыряли ментовскими корочками. Предоставьте, мол, информацию об “Обкоме”. Ну, ребята там тертые, отвечают: предоставьте официальное отношение, иначе никаких сведений. Когда появился официальный запрос, выяснилось, что это СБУ.Требуют предоставить информацию, что такое “Обком”.

Когда в этой стране человек занимается бизнесом и им интересуется СБУ, он не может чувствовать себя в безопасности. “Обкому” они сделать ничего не могут, но в состоянии создать проблемы для контрагентов.

Поймите правильно: наши партнеры — это серьезные фирмы, которые никогда не будут рисковать своей репутацией, подставляя нас. Это порядочные люди в моем понимании, и ставят нас в известность о всех событиях, которые вокруг нас происходят. Они не из пугливых: тоже прожили в этой стране столько, как и мы с вами. В реальности пока ничего не происходит. Так что как только к ним принесли бумагу, мы тут же дали “отлуп”: ответили на сайте. Мы не хотим ждать печальных последствий.

— То есть ваши выпады против Томенко, Турчинова...

Совершенно верно, это превентивные меры, чтобы они не думали, что у нас нет своих способов воздействия.

(“2000”, 12.08.2005)
http://www.khpg.org/index.php?id=1124285103&r=5&s=2005&n=8

Правда, у нас швидко все забувають:

Організатору закарпатського Беслану дали три роки ... умовно

Як судили Паульо-Чалого, або Бандитам – волю?

Пригадую, як під час знаменних мукачівських виборів-2004 (з яких, кажуть, також починалась “помаранчева революція”) ми розговорилися з Юрієм Кармазіним. Я тоді працював на одній з виборчих дільниць в якості “екзіт-пулера”, а відомий нардеп “слідкував за порядком”. В Мукачево тоді зігнали щось близько 45 депутатів від “Нашої України” – на перший погляд, досить солідна армія, яка мала запобігти будь-яким фальсифікаціям з боку СДПУ(о), представники якої билися за мукачівську мерію так, ніби це був їхній останній шанс вціліти. В принципі, так воно і було...

Отже, про Кармазіна. Я йому тоді сказав: “А не боїтесь, що після 20.00 на дільниці буде купа бритих хлопців, яким буде на все начхати?”. На що він відповів: “Ми цього не допустимо... Якщо треба, і підмогу викличемо по мобільному!”. Але підмога не допомогла... Ввечері, як я і прогнозував, завітали “хлопці”. Нардепи літали з других поверхів, деяким навіть зламали руки-ноги, а зі студентами з “Пори” взагалі ніхто не рахувався – їх лупцювали, “не отходя от кассы”. Цей день я запам’ятав назавжди. Мабуть, всі тоді були шоковані тим, що подібне відбувається в нашій країні, яку ми так хотіли вважати європейською...

Ще задовго до “помаранчевої революції” у народі говорили про відверту співпрацю закарпатського губернатора Івана Різака з криміналітетом. Найчастіше пошепки. А бандити в законі тим часом насолоджувалися владою. Більшість з них (в основному ватажки) навіть отримали з рук голови ОДА персональний автомобільний номер с літерами РР. В народі їх швидко
охрестили як “Раби Різака”. Коли такі тачки з’їжджалися на “сходняк” у якийсь крутий ресторан, нормальні люди намагалися швидко проскочити це небезпечне місце.

Іван Різак та його соратник по партії Іштван Гайдош

Найкраще зв’язки обласної влади зі злочинним світом показали вибори мукачівського мера. Саме тоді прості мешканці Закарпаття стали напряму ототожнювати обласну виконавчу владу з кримінальними авторитетами. Але найбільші провокації бандити готували на виборах президента України. 15 листопада 2004 року близько 100 бандитів вчинили напад на агітаторів В. Ющенка, які проживали у свалявському готелі “Комфорт”. Номери готелю були
розтрощені, а студентів викинули на подвір’я, добряче нам’явши боки. Діями нападників керував депутат Мукачівської районної ради, радник губернатора, член обкому СДПУ(о) Володимир Паульо, відомий у кримінальних кругах як Чалий.

Мукачівські вибори. "Розмова" Чалого з депутатами від "НУ"

Але основне дійство чекало попереду. Коли вже було зрозуміло, що Ющенко переможе, бандити вирішили взятися за зброю. 26 листопада 2004 року більше 40 осіб з банди Паульо були затримані на стадіоні "Авангард" в Ужгороді працівниками УБОЗу, карного розшуку та підрозділами "Сокіл" і "Беркут". Було вилучено чимало вогнепальної зброї: пістолетів та автоматів, ножів, металевих та дерев’яних біт. Самого Чалого на місці не було, проте з його власного автомобіля вилучено автомат Калашникова і пістолет.

У бандитів було знайдено також списки прізвищ та адреси голів сільських рад та виборчих комісій тих населених пунктів, де виборці підтримали Ющенка, а також списки членів ДВК та ТВК, яким платилися гроші за фальсифікації під час виборів. Серед затриманих було багато молодиків, які неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за різні злочини. Це ж
угруповання 21 листопада 2004 року брало участь у побитті на Закарпатті депутата Оробця.

Ужгород. Стадіон "Авангард". "Спортсмени".

Сам Іван Різак, незважаючи на те, що в машинах братків було виявлено величезну кількість вогнепальної зброї й список «замовлених» прихильників «Нашої України», дає наказ відпустити злочинців і віддати їм усі 24 автомобіля. Допомагав йому у цьому народний депутат-есдек Іштван Гайдош. А вище керівництво міліції видало наказ про порушення кримінальної справи проти міліціонерів нібито за те, що ті перешкодили спокійному відпочинку громадян на стадіоні...

Бандити. Зброя. Внизу – побитий нардеп Оробець.
Але міліціонери відмовилися виконувати наказ начальства і провели офіцерські збори, на якому виразили недовіру своєму вищому керівництву. Під стінами УМВС відбувся багатотисячний мітинг, і Варцаба змушений був дати “зелене світло” на затримку Паульо. Спецзагін міліції затримав «Чалого» у готелі «Дружба» (біля того самого стадіону “Авангард”), коли той спокійно обідав.

Затриманий, керівник найбільшого бандформування в Закарпатті, зізнався на допиті, що готував в Ужгороді повторення Беслану!

Бандити планували здійснити ряд зухвалих акцій. Зокрема, він розповів, що банда повинна була переодягтися в жовтогарячий одяг і захопити одну з ужгородських шкіл. Бандити повинні були взяти в заручники вчительський і учнівський колективи і висунути основну вимогу – визнання Ющенка президентом. Зверху, цілком можливо, могла поступити команда почати фізичне знищення вчителів і школярів.


Володимир Паульо. Президент ФК "Закарпаття". Фото з сайту команди.

Крім того, планувалися масові погроми магазинів, сільрад, квартири працівників міліції, суду й інших правоохоронних органів. І усюди повинна була «світитися» жовтогаряча символіка. Разом із бандитами постійно була присутня група з відеокамерами. Зняті сюжети про погроми планувалося демонструвати на телеканалах.

Після цих приголомшливих подій навіть обласна організація Партії Регіонів призвала свого патрона Януковича звернутися до Кучми з вимогою невідкладно звільнити з посади Івана Різака та керівництво регіональної міліції за співробітництво з бандитами.

Сам Іван Різак на прес-конференції сказав, що міліціонери захватили не бандитів, а просто відпочиваючих на стадіоні болільників футбольної команди, а їхня зброя – не більше ніж іграшки. «У мого сина таких «автоматів» було 15 штук», – цинічно сказав Різак. І припустив, що президент футбольного клуба Владимир Паульо просто став “жертвою обставин”...

Бандитам – волю?
1 серпня 2005 року Апеляційний суд Закарпатської області розпочав розгляд судової справи проти 37-річного Володимира Паульо. Проти нього висунуто звинувачення за багатьма статтями Кримінального кодексу України, серед них: незаконне зберігання зброї, викрадення людей, погроза вбивством (зокрема працівникам правоохоронних органів), перешкоджання діяльності народних депутатів і їх побиття, захоплення будівлі, розбійний напад, організація масових заворушень, підготовка терористичного акту та інші. Але Паульо звернувся до своїх “колег” із райради й попросив скликати позачергову сесію та не давати дозволу на подальший перебіг розслідування. Депутати дозвіл дали. Партійні соратники також зреклися “Чалого”. Лідер СДПУ(о) Віктор Медведчук заявив, що Паульо ніколи не був членом партії зі символом червоної троянди. Так есдеки вмивали руки і позбавлялися кримінального баласту.

Загалом проти Паульо було порушено 34 кримінальні справи! Втім, розгляд справи свідомо затягували. У листопаді 2005 року прокуратура Закарпатської області взагалі звільнила “Чалого” з-під варти під заставу. Дружина Паульо принесла потрібні гроші – всього 150 тис. гривень. Цікаво, звідки у колишнього президента футбольного клуба «Закарпаття» були такі гроші. Невже за тренування “футболістів” стільки можна заробити?

Але наша гуманна судово-медична експертиза довела, що Паульо страждає хронічними захворюваннями і потребує лікування у стаціонарі. Досі лікується і Різак, а судові засідання постійно переносяться...

А нещодавно нова сенсація! Організатору «ужгородського Беслану» дали три роки... Умовно. У Сваляві відбувся суд, який виніс таке “справедливе” рішення по справі Володимира Паульо, радника екс-голови Закарпатської ОДА Івана Різака, більш відомого як «Чалий».

«Рішення суду у справі Паульо підтвердило сумну і, на жаль, стійку тенденцію – гасло Майдану «Бандитам – тюрми» не імплементовано. Особи, які сприяли фальсифікації виборів, які вели відверту злочинну діяльність проти гідності та свободи волевиявлення громадян, уникнули кари або ж отримали покарання настільки неадекватне, що викликає гірку іронію і зневіру співвітчизників у перемозі демократичних ідеалів Майдану», – говорить член Політради ГП «ПОРА» Євген Золотарьов.

Виконуючий обов’язки міністра внутрішніх справ України Юрій Луценко також вважає занадто м’яким вирок президентові футбольного клубу "Закарпаття" Володимиру Паульо. "(Паульо) умовний строк одержав за свавілля, яке творив під час виборів у Мукачевому, зокрема керував бандою, яка напала вночі на готель, де проживали студенти, які агітували за одного з кандидатів... Уночі їх вивели під стовбурами з автоматичною зброєю, з бітами... Ну, не буду говорити, що відбувалося далі, скажу тільки одне, що за даними медиків 3 дівчини вже не будуть матерями ", – сказав Юрій Луценко.

“Ганьба такому суду! Хіба за це дають умовний термін? За такий злочин він повинен був би отримати як мiнiмум кiлька рокiв в буцегарні суворого режиму!” – пише якийсь вболівальник на неофіційному сайті ФК “Закарпаття.

Отже, деякі головні діючі персони фальсифікацій та відвертого бандитизму досі на волі. І навіть готуються стати депутатами. Аби отримати нарешті недоторканість і показати “кузькину матір” усім, хто проти них свідчив. Цілком можливо, почнуть із журналістів?

Слід згадати ще один випадок. Коли Володимира Паульо (“Чалого”) затримала міліція і публічно назвала його кримінальним авторитетом і організатором злочинного угруповання, він подавав до суду... на журналістів. За те, що вони цитували... заяви правоохоронців.

У грудні 2004 року Мукачівський міськрайонний суд почав розгляд справи проти газети «Старий Замок Паланок» та її журналістів (у тому числі проти мене). У своїй позовній заяві Паульо просив суд і прокуратуру порушити проти журналістів кримінальну справу і водночас заперечував свою приналежність до кримінального світу.

Так, у минулому він був засуджений за зґвалтування, грабіж і розбій. Але тепер він чистий перед законом. Можливо, і ці старі судимості незабаром скасують... Адже це ми вже проходили в українській політичній історії... Слава Богу тільки, що повторення Беслану тоді в нас таки не сталося. Але чи застраховані ми від нього у майбутньому за такої “миролюбивої” влади?

Одним з перших засобів інформації, який повідомив про вирок суду над Чалим, був есдеківський сайт Вісник.інфо. Цитуємо: «Аби не відправляти за ґрати "героїчних ментів", судді "Чалому" ледь-ледь "натягнули"… ТРИ РОКИ УМОВНО. І це за "підготовку терористичного акту"? За "ужгородський Беслан"? За "бандитизм" і "розбій" в складі "озброєної банди"? Вибачте, смішно! Просто сталося те, що і мало статися рано чи пізно. Суд просто довів, що жодної "банди Чалого" ніколи не було, як не було і тих "страхітливих злочинів", що їх цій "банді" вигадали політики у погонах та без».

Журналіст “ДТ” Володимир Мартин вважає, що і раніше було очевидно – прокуратура пішла на домовленість із злочинцем. Але ця гра для тих, хто затримував Чалого і простих закарпатців, є абсолютно незрозумілою.

Чалий обвинувачувався у занадто серйозних злочинах, таких, як бандитизм, терористичний акт, розбій, за які йому «світило» від 10 років до пожиттєвого ув’язнення. Закарпатські адвокати відмовилися від захисту арештованого, а кримінальну справу заради об’єктивності передали до Львівської прокуратури. Паульо надіявся, що колись могутні покровителі зможуть витягнути його з в’язниці. Але не дочекався. Коли справу передали до суду, Чалий почав свідчити і заявив, що діяв за прямими вказівками губернатора І.Різака.

А Свалявський суд мав винести свій вердикт тільки по одному епізоду зі справи В.Паульо – напад на готель «Комфорт». Разом з Паульо на лаві підсудних опинились всього троє із сотні співучасників злочину. Іншим бандитам вдалося взагалі уникнути будь-якого покарання, навіть такого символічного. Як і очікувалося, підсудні “повністю визнали свою вину і щиро розкаялися у скоєному”. А Чалий підтвердив сказав, що керував нападом на готель за наказом Івана Різака. Суддя не побачила ніяких обтяжуючих злочин обставин і дійшла до висновку, що у відношенні підсудних варто обрати покарання, не пов’язане з обмеженням волі.

Щодо інших обвинувачень буде проведено додаткове розслідування, й рішення будуть приймати інші суди. Але, скоріш за все, будуть розглядати тільки епізод по ужгородському стадіону «Авангард». Адже близько 30 інших обвинувачень, в тому числі погроми на мукачівських виборах, самі по собі дивним чином «відсіялися» під час досудового та судового слідства, зазначає журналіст.

Отже, про що могла домовитися прокуратура з В.Паульо? Тільки про те, що він “здасть” свого колишнього “шефа” Івана Різака, пообіцявши за це тільки символічне покарання? А той в свою чергу виведе на Медведчука? Дуже сумнівно. Іван Різак зараз має цілком реальні шанси потрапити у парламент, адже входить до першої десятки блоку “Не Так!” Після цього йому вже нічого загрожувати не буде – отримає депутатську недоторканість.

Закарпатський журналіст вважає, що з відомого «нашеукраїнського» ролику «Не зрадь Майдан!» потрібно вирізати кадри з “братками” Чалого, які вчиняли погроми на мукачівських виборах. Аби не викликали вони у рядових виборців незручних запитань...


Алекс Брут

http://www.highway.com.ua/art.php?id=8759#

Немало написав і Закарпатський кримінальний калейдоскоп:

Cмітник токсичних відходів
У центрі європи
Незважаючи на те, що Україна з трохи оновленою владою взя- ла курс на інтеграцію до Європи, у нашій державі ще не до кінця зрозуміли, що та ж інтеграція – це, перш за все, не мавпування всього європейського, а презентація власної культури. А культура наша, у загальному розумінні, якось не надто презентаційна. Скажіть, наприклад, у котрій із країн ЄС народні депутати дозволяють собі завозити на свою батьківщину радіоактивні відходи із сусідніх країн, тобто використовувати рідну землю у ролі такого собі всесвітнього смітника? А от у нас це буденна справа.
Наразі мова йтиме про фірму “Оазис” , яка належить нардепу Іштвану Гайдошу і яка вже третій рік поспіль завозить з Угорщини на територію Закарпаття, зокрема в село Велика Бакта, мішки з якимось непотрібом бурого кольору. Мешканці Бакти кажуть, що зараз там цього ”добра” близько 15-20 КамАЗів. Тобто зрозуміло, що мова не йде про мішок-другий якоїсь сумнівної речовини, котру хтось із мешканців міг винести з дому на смітник.
Найцікавіше ж те, що ці поліетиленові мішки були переправлені через один з митних постів Закарпаття під виглядом добрив. Зг