Энди Уорхол

Реакция форума

"...Тири-пири, - по-руські нічого не понімає" (с)
Яромире, якої-такої руської не розумієте? Товариш rusin пише на невідомій мові, яка лексично та морфологічно схожа з російською. п.с. Може ви хотіли сказати, що російську не розумієте?
Ці кадри завжди на когось гонять. То на Руслану, то на Енді Уорхола. Хай краще вирішать проблему гомосексуалізма в Києво-Печерській лаврі. Це ж повний ахтунг!
================================================
Вообще-то Энди Уорхолл по происхождению словак, а не русин. Галичане могут успокоиться, если он и извращенец, то не галицийский.
Русин. Андрій Верхола.
"Він був 100-відсотковим русином, і його бабка мала прізвище Хома, так само як і моя мама" http://www.highway.com.ua/art.php?id=7420
Дивно, але про звірства Степана Бандери (не Бендери) я нічого не чув. Якщо автор має якісь дані про це, я із задоволенням почитаю. Може то саме Бендера якись чинив звірства? Проти українців. Москаль, видать.
А натовк всього в кучу: підкарпатські русини і закарпатські галичани. Галичани якраз живуть в Прикарпатті, а русини в Закарпатті. Чи він щось інше хотів тут сказати?
мне всегда казалось что галичина не включает закарпатье
Коцап! У тєбя із под кєптарика косоворотка виґлядиваєт і от тєбя тєхнічєскім спіртом разіт.. ґґ

================================================
Хто такий Єнді Уорхол? Особливо про закарпатських галичан добре знають росіяни.
Сходил по ссылке, вот что показалось интересным: Тут нас журба и Олехн, пытались уговорить, что русины это русь украинская, похоже с этим у них проблемы.А вот что русины-русские, так это похоже на правду.
Жаль, что rusin ушел, думаю прочистил-бы мозги западенцам в два счета......
Рус-фин , Вот откуда такой зуд отстаивать интересы чуждой Вам народности , да еще в чужой стране? И на развалинах Кремля , напишут наши имена
Рус-Фин надуманий брєд Я живу біля закарпаття.. і часто там буваю, а ви де?
Помоему, вас тут своими не считают. А вот про народность думаю вы зря. Сами русины пишут: Украине – русины почти чужие, в Белоруссии - свои, в России тоже свои. Не Вам судить о " чуждой нам народности", позвольте самим русинам считать кто их брат, а кто нет.
До речі стаття яку виклав rusin справді огидна, я погоджуюсь з тим що стаття паршива... В цьому я з rusin абсолютно згоден... Не можна так критикувати творчість, незалежно подобається вона тобі чи ні... Мені цікаво звідки зісканована ця стаття і якого року видання.. Нажаль це ніде не вказано.
Повний брєд... шановний ВІЗЬМІТЬ НАРЕШТІ СВОЇ РЕЧІ, ЗЇЗДЬТЕ В КАРПАТИ, подихайте свіжим повітрям, поспілкуйтеся з людьми...
Геровский Г., Язык Подкарпатской Руси 90 стр.; Москва 1995; Книга подготовлена стараниями С.В.Шарапова В книге проведен подробный филологический анализ подкарпатского диалекта, его сходств и различий с мало- и великорусскими диалектами, составлена карта говоров Подкарпатской Руси. На основании анализа всех подкарпаторусских литературных памятников автор аргументированно утверждает, что литературным языком Подкарпатской Руси был сначала церковно-славянский, а затем - общерусский литературный язык карпаторусской редакции, одинаково понятный носителям всех карпаторусских говоров. Книга рассчитана на преподавателей словесности, студентов филологических вузов, а также на всех тех, кто интересуется филологией
Ну где-же свидомые?
Это русинские взгляды, пишут на русском, вопрос к галицийцам, пошто русичей гнобите? А? Правильные вы "наши", как на Россию, так вы первые, а как про русинов рассказать, так мы таких не знаем, они де-скать "украинцы" и все чики-поки. Брехуны.........
Весьма логично. Хотя в целом все, видимо, еще сложнее. Но даже эти модели прилично описывают основные процессы. Однако почему они не вызвали ответной аналитической реакции сторонников "свидомизма"?! Думают?! (Толковых имею ввиду, а не вездесрущую пару ...)
От жеж, москалі, ніяк вам Україна спокою не дає Повеселили мене, ой повеселили. Спочатку знайдіть хоч на якійсь карті "Подкарпатскую Русь", а потім поговоримо. Але скажу по секрету - під Карпатами жодної Русі не існує. Є Передкарпаття - Івано-Франківщина(Гуцули), Карпати - бойкі,лемки(Львівська область) Закарпаття - це вже не Галичина, поперше,по друге там живуть Мадяри(угорці,угорські українці). Я багато разів був в Карпатах - В Ворохті,Яремчі,Славському,Ужгороді,Мукачеві. Хтось тут панове, нахабно бреше. Той галас,якщо він існує могли підняти лише нащадки російських пересенців.
Хлопчик, ну Вам же сказали, что в связи с полным отсутствием надежды на Ваши вдумчивые ответы (иные просто не нужны), народ, который Вы "кличите" "москали", абсолютно индифферентно относится к Вашим постам и воплям... А потому для расширения кругозора загляните-ка сюда: [lleo.aha.ru]
А по суті? Де ви віднайшли Підкарпатську Русь?Ви несете таку ахінею...і я українець, що всі серцем люблю карпати, маю в це вірити?
Рус-Фін Спочатку відповідб дайте, де ви знайшли "подкарпатскую Русь" і ту маяючну обгрунтуйте, а доти всі ваші реплікі - флуд. Гость Тримайте себе в руках, а то вже починаєте розказувати де кому місце. Може ваше тоді "біля параші"? Є одна на Краматорському вокзалі.
Журба, Русин дал ссылку, вам в том числе...Просто ради уважения пройдитесь по ссылке, посмотрите , там есть карта [karpattour.narod.ru]. Вы убеждаете меня в том, что мало читаете, а больше пишете. Вам-бы надо наоборот. Тем более вы еще не в том возрасте, что-бы высказываться практически по любому поводу, это просто не культурно. Вместо того, чтобы "постить" почитали-бы приведенную автором темы ссылку. А так........словоблудием занимаетесь.Вам интересно, просто выговариваться. И никакая Украина здесь не причем.
Як бы зналы панычы шо Андрий Вархола русын а не Укр, так так само бы воны зналы шо автор "Червоней Руты" теж русын: Володымыр Ивасюк. Хто ж тогда Украинець? - Ст. Бандера, да Ющ. Отак! Прослава http://rusyns.quickseek.com/
Подивився посилання...дешева статейка, така собі научна фантастика. Вченими давно доведено, русин і українець це назва одного народу в різні часи. Франко був русином - але писав на український(на той час руській мові). Гетьман Виговський(Той,що розбив росіян під Конотопом) теж підписувався русином. І Хмельницький. На Західній Україні жтнонім русин почав перетворюватись в єтнонім українець за часів Франка,який закликав до цього. У нього є такі слова "Зараз же і всюди русини мають стати українцями заради єднання з великою частиною нашого народу, що живе в ярмі сусдіньої імперії" Це приблизно, але суть та. Тому ця дешева статейка є просто дешевою статейкою. Живучі в Україні і буваючи в карпатах, "русинської проблеми" там не існує. Її може вигалувати або Московський патріархат там, або нащадки переселенців із Росії. А якщо ви не були в Карпатах, то чого патякати?Збирайте монатки і їдьте, подивіться.
Журба, Во-первых. Вы сами догадались Фин, писать Фiн, или кто подсказал? А вам не приходило в голову, что Фин, может быть написанно с украинской "и", тобишь"ы" по русски. Не думали об этом? Вы много еще о чем не думали, прежде чем что-либо написать. Думайте....., это пойдет вам на пользу. Во-вторых, вместо того, чем делать голословные утверждения ="русинської проблеми" там не існує.=, сходите на приведенный Русином сайт и на их форуме выскажите там свое "высокое мнение", подождите ответа. Думаю получите быстро: "на фонаре с табличкой "Он говорил по украински".( заимствованно с русинского сайта).
А этот так называемый ученый есть Василь Балушок, на которого так любит ссылаться Дир, и который постулировал, что житель Руси (читай Украины) есть русин, который потом стал украинцем, и никак иначе, видимо даже ПВЛ не удосужился прочитать до конца. Следовательно, отдельной национальности или народности "русин" не существует и быть не могло. Вот как все просто, а мы и не догадывались, а русины, оказывается, жили в плену иллюзий и не понимали своего счасться.
Поперше лінію русин-українець обгрунтував ще Грушевський а це поважна особистість, на відміну від вас. Є ще плідна наукова праця "Украдене ім"я:Чому русини стали українцями" Є. Наконечного, з якої я і почав ознайомлення з данною проблемою. Русофын, можете не лякати якимись там форумами - це все, як би сказав один мій друг, "від лукавого". Я ж вам кажу - ви спочатку приїдьте в Карпати, де "Завше будуть раді вам...", можливо, а потім тут хлюпайте слиною про "ущемленних" русинів.
Это все, что вы могли назвать, Кстати о Наконечном (книжонка-то издана во Львове), он-то вообще ничего сам не утверждает, а абстрактно ссылается на неведомое научное сообщество: "З XIV–XVII ст.ст. у науковому обігу існує велика кількість історичних документів (політичних, юридичних, церковних), які не залишають найменшого сумніву, що і в литовсько-руську і в наступну — козацьку добу національна територія України йменувалася далі Руссю, а її мешканці — русинами." Да, а на каком основании вы утверждаете, что Грушевский - это более важная особа, чем я? Для какой аудитории, для украинства или для мирового сообщества? Не могли бы вы назвать критерии, особенно что касается научного вклада? А то вдруг опять ошибетесь, как это не раз бывало.
Мужик, що курив?
Разрешаю вам обращаться ко мне "Русофын". Это как раз по вашему умственному развитию.
Теперь по поводу русинов. Вы не заметили, что проблема русинов для вас, является зеркальным отражением украинства Киевской руси для нас? поэтому отношусь к вашим "ученым" Пивторакам, так-же как вы относитесь к нашим, т.е игнорируете.
Не надеясь, что вы прочитаете приведенные мной статьи, но все-же приведу заголовки:
07.09.2006Воскресные русинские школы Закарпатья получили учебники (Украина)
05.09.2006Четвертый год русины Закарпатья ждут решения парламента о своей национальной идентификации (Украина)
26.06.2006В Словакии состоялся праздник украинцев-русинов
22.05.2006Русины не пойдут к виртуальной автокефалии: глава Сойма подкарпатских русинов (Украина)
22.05.2006Ющенко не войдет в историю как демократ без признания русинов: глава Сойма подкарпатских русинов (Украина)
25.04.2006Русины отметили 203-ю годовщину со дня рождения Александра Духновича (Украина)
02.03.200627% населения Закарпатья - за автономию, 37% - за признание русинов народом
23.02.2006"Главная проблема в том, что, несмотря на все громкие заявления властей, Украина - недемократическая страна": Интервью лидера ассоциации "Сойм Подкарпатских Русинов" Димитрия Сидора ИА REGNUM
07.12.2005Дмитрий Корчинский: "Безвизовый режим со странами Евросоюза и США спасет Украину от развала"
23.11.2005Русины Закарпатья готовы добиваться права на самоопределение за пределами Украины
24.10.2005Димитрий Сидор: "Мы требуем от Ющенко немедленного решения по вопросу признания русинского народа"
20.10.2005Непризнанная нация Западной Украины обратилась к мировым парламентам
19.10.2005Владислав Каськив: Я не заметил в Закарпатье проблем с местными русинами
17.10.2005Димитрий Сидор: "Украинские власти планируют провести съезд псевдорусинской организации в Закарпатье"
17.10.2005Среди депутатов Верховной Рады Украины распространена "Грамматика русинского языка"
15.10.2005"Придется делать оранжевую революцию в Закарпатье": председатель "Сойма Подкарпатских Русинов"
12.10.2005Дмитрий Корчинский: Вопрос контрабанды в Закарпатье более актуален, чем национальный
05.10.2005Русины Закарпатья просят патриарха Алексия II взять их под свою духовную защиту
30.09.2005Кирилл Фролов: Ключевые посты в кабинете Еханурова получили политики антироссийской ориентации
28.09.2005Димитрий Сидор: "Цель политики украинских властей - насильственная ассимиляция русинского народа"
26.09.2005Русины требуют признать их как нацию (Украина)
26.09.2005Закарпатские русины перенимают опыт крымского объединения "Прорыв" (Украина)
24.09.2005"Мы надеемся на духовную и политическую поддержку России": Интервью председателя Ассоциации русинских организаций "Сойм Подкарпатских Русинов", протоиерея Димитрия Сидора ИА REGNUM
09.08.2005Заявление общественной организации "Русь" по проблеме русинов в Молдавии
08.08.2005Глава общественной организации "Русь" Сергей Суляк: русины не украинцы, а русские (Молдавия)
29.07.2005Украинские правозащитники: украинцев в Молдавии превращают в русинов
Ага, і сайт бачу російський, то наплести там про Україну з три короба можна дуже легко. А я вам кажу, як українець - ну нема такої проблеми. Приїздіть, подивіться самі. А ви займаєтесь демагогією.
Так какого хрена, вы мне тогда своих "свидомых" УА подсовываете. =А я вам кажу, як українець - ну нема такої проблеми. = А вот Сидор Дмитро Дмитрович, говорит , что такая проблема есть [europeforum.info]
Тхне продажністю від всього цього. На це спроможна Московська церква в Закарпатті - за нею вже були помічені спроби говорити від імені русинів. Ви я бачу так і не збагнули простої речі - русини в процесі національного самоствердження стали українцями. Візьміть приклад ФРАНКО. А це - це пшик, спроба дестабілізації положення в Україні. Ви були в Карпатах?Якщо були, і побачили проблему - тоді ваша думка чогось варта. А так - порожній дзвін. Це як в юриспруденції - свідоцтво з чужих слів не рахується.
Хай Франко! Четевертый Рейх, будет в Галичине.
Отож Україні потрібен Третій Гетьманат, а не четвертий Рейх. А про Русинів, як є час, ось, почитайте, Русофын
З XIV–XVII ст.ст. у науковому обігу існує велика кількість історичних документів (політичних, юридичних, церковних), які не залишають найменшого сумніву, що і в литовсько-руську і в наступну — козацьку добу національна територія України йменувалася далі Руссю, а її мешканці — русинами. Це підтверджують тогочасні літописи, хроніки, мемуари, поземельні акти, привілеї-данини, заповіти, книги записів Литовської метрики, Руської метрики і т. д. Наприклад, київського воєводу Костянтина Острозького (1526–1608) в тогочасних документах постійно називають русином.1 Мелетій Смотрицький так писав на порозі XVII ст. про національну ідентичність: “Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська та литовська”.2 У Смотрицького “русин” — це не хто інший як українець. У 1620 р. черкаський підстароста Семен Лико прокоментував королівський судовий позов, написаний до нього польською мовою, у такий спосіб: “то страхи на ляхи, а я-м русин. Відаєт король єго мл., жем русин, а позви міні по полску шлеть”.3 Славнозвісний полеміст Іван Вишенський підписувався так: “Іоан русин Вышенскій”.4 Або запис датований 1616 р. “И о той дорозЪ вашей што и ляхомъ и русиномъ ся указовать”.5
Аналіз величезної кількості джерел дав М. Грушевському підставу твердити, що подільська і, зокрема барська, околична шляхта в XVI ст. йменувалася в офіційних матеріалах “русинами”.6
В праці “Хмельниччина 1648–1649 у сучасних віршах”, заперечуючи тезу польських істориків (додаймо і російських) про нібито виключно соціальний, а не національний характер Хмельниччини, І. Франко розглядає тогочасні польські вірші, з яких одностайно випливає, “що се було повстання руського люду. Русь піднялася проти поляків, Русь хоче вигнати ляхів із своїх границь”.7 У віршах говориться: “Nigdy sie Mazur z Rusinem nie zgodzi” (ніколи поляк не погодиться з русином).8
Класик старопольської літератури Б. Зіморович (1597–1677) у циклі віршів “Sielanki nowe ruski” так змальовує польсько-руський національний антагонізм:
Gdym go prosil, zeby mi jak swemu folgowal,
Rzekl na to, zesty Rusin, kotiuho, niedoszly,
Bo miesem lackim ruski kosci twe obrosly.9
У народній думі “Похід на Молдавію” національність гетьмана Богдана Хмельницького чітко визначається — “русин”:
Ей Іване Потоцький, королю польський.
Ти ж бо то на славній Україні п’єш, гуляєш,
А об моїй ти пригоді нічого не знаєш,
Що ж то ваш гетьман Хмельницький Русин,
Всю мою землю волоську обрушив.10
У “Літописі Самовидця” здибуємо скаргу на польські утиски до 1648 р., коли всім було добре за винятком “аніжелі найліпшому християнинові русинові”. В іншому місці: “По смерти же князя Олелковича, в року 1340 корол полский Казимір Первий, княженіє Кієвскоє на воєводство премінил, і всю Малую Россію на повіти розділил, із русинів постановил воеводи, каштеляни, старости, судіи и прочіи урядники”.11
Якщо простежити історичний розвиток термінології, то занепад старої етноніміки, зокрема терміну “русин”, започаткував Андрусівський договір. За ганебним Андрусівським договором про поділ України, укладеним між Польщею і Московщиною у 1667 році, Москва одержала Лівобережжя і “тимчасово” на два роки місто Київ, а Польща — решту українських земель, за винятком Закарпаття, яке належало тоді до Угорщини. Запорізька Січ потрапляла під спільну протекцію Польщі та Москви.
Таємна змова за спиною українського народу двох імперіалістичних хижаків — одного зі Сходу, другого із Заходу — роздерла навпіл живе тіло України. На Півдні нависала над Україною ще третя, не менш агресивна, сила — мусульманська Туреччина і її сателіт Кримське ханство. З 1672 р. Поділля перебувало під владою турків, що націлювалися на Львів і Київ. Так Україна потрапила в смертельні геополітичні “кліщі”. До речі, цей же нещадний механізм геополітичних “кліщів” зловісно проявив себе при розділах Польщі, а в новітніх часах при розгромах Німеччини у двох світових війнах. Українська козацька держава при тодішньому співвідношенні мілітарних сил встояти проти геополітичних “кліщів” не мала шансів. Зрештою, проти спільної коаліції таких могутніх тогочасних імперіалістичних держав, як Московія, Польща і Туреччина з їх грізним військовим потенціалом, не мала шансів вистояти жодна держава Європи.
Андрусівський договір дав початок жахливому періодові в історії України — “великій руїні”, коли народ терпів безперервний тягар зовнішнього тиску і внутрішніх чвар. “Руїна” закінчилася нещасливою для українців Полтавською битвою (1709 р.), після якої московські військові гарнізони остаточно засіли по містах Лівобережжя. Саме тоді (1721 р.) наступила зміна назви Московського царства на Російську імперію. Так з’явилася етнонімічна невизначеність: змішування нащодень, а не лише під гусячим пером у церковних канцеляріях, таких термінів, як Русь-Россія, русин-русскій, що довело до загрозливого для національної ідентичності баламутства. Не менш небезпечним був насаджуваний Москвою асиміляторський термін “малорос”. “Старший брат” замість “русина” став нас називати то “малорусом”, то “южноруссом”, то “черкасом” або “черкашанином”, а то й просто “хохлом”.12 Заступником загроженому етноніму “русин” на Лівобережжі певний час служив термін “козак”, який радше означав станову приналежність. “Козацтво, що ніколи не переставало бути лише суспільною верствою, ставало репрезентантом цілого народу, а наслідком того терміни: нарід козацький, нарід козако-руський, і заміна понять козацтва і українсько-руського народу — се річ широко розповсюджена в другій половині XVII і XVIII віках”.13 Відгомоном цих подій є такі слова в національному гімні:
Душу й тіло ми положим
За нашу свободу,
І покажем, що ми, браття,
Козацького роду.
В українській мові слово “козак” стало означати вільних, гордих, гарних, відважних людей взагалі. У побутовій польській мові слово “козак” означає надзвичайно відважну людину.
За таких трагічних обставин країна втрачала свою давню, історичну назву, а народ — ім’я. Про тодішню хисткість в означенні національного імені можуть свідчити записи, які робили студенти. “Українці, записуючись до університету, вказували свою національну приналежність: “українець греко-руської віри”, “козак”, “киянин”, “з України руський”, “рутен”, “з Києва на Україні” тощо”.14 Після полтавського погрому і жорстоких московських репресій частина козацької старшини, усвідомлюючи безнадійність історичної перспективи, стала швидко російщитися, поквапливо переходячи в розряд імперського дворянства. Характерними є тут погляди О. Мартоса, сина відомого скульптора. Він, “схиляючи голову перед могилою гетьмана І. Мазепи, меланхолійно зауважував, що його Батьківщина, втративши своє ім’я та хоробре козацтво, розділила долю багатьох інших, колись славних народів”.15 Процес руйнації українського етносу, перетворення його в етнографічну масу був довершений покріпаченням селян за Катерини II.
У 1793 р. в результаті чергового поділу Польщі також і Правобережжя потрапило під московське панування. Корінна людність Правобережжя — закріпачені, неписьменні селяни трималися ще тоді свого прадавнього етноніму “русин”. У тогочасній драмі київського походження полякам закидалося, що їм миліший єврей “нежели Русин”.16 Про широке функціонування на Правобережжі етноніму русин свідчать, зокрема, дані з етнографії. Наведемо для ілюстрації кілька прикладів. “Питав єден чоловік турчина: для чого вони мают по кілька жінок? Турчин єму відказав, жи Бог, як роздавав жінки, то турчин всамперед прибіг: то Бог єму дав кільканадцят. Прибіг поляк, — то Бог єму дав п’ять. Прибіг русин — то єму Бог дав три”.17 В тогочасних народних казках Правобережжя оповідається: “Як поляк русина повісив”, або як “Каже поляк до русина”. У народного подільського етнографа А. Димінського, що зібрав у 1850-х роках силу-силенну фольклорних матеріалів, за словами акад. А. Лободи, “термін “русский” найчастіше прикладається до “русина”, а не до “росіянина”. Росіян А. Димінський зве москалями або навіть “кацапами”.18 У волинській казці про змія говориться “як змій по Русі літав, Русом напахався, і йому Русин воняє”.19 Автор віршованих переробок народних приказок Поділля, славетних “Співомовок”, писав, наприклад, у вірші “Три царі” (1859):
Циган, русин, третій лях
Про то говорили,
Якби царство хто їм дав,
Що б вони робили.20
Але й на Правобережжі етнонім “русин” через створене російською адміністрацією баламутство термінів став теж затрачатися.
Явище втрати етноніму не пройшло повз увагу знаменитого народознавця XIX ст. Павла Чубинського: “Малорус, там де він зустрічається з поляком, молдаванином, угорцем, там він твердо знає, що він — Русин”.21 А там, де зустрічався з “русским”, то розгублювався. На початок XX ст. в хотинському повіті було 112 сіл, де жили люди, які називали себе “русинами” і 22 мішаних з молдаванами села.22
З погляду вищенаведеної стислої історії вживання етноніму “русин” в XIV–XIX ст. дивним виглядають такі відомості сучасного шкільного підручника: “Назва “Україна” походить від слова “край” і “країна”. Поряд з цією назвою побутували і традиційні місцеві назви: “Русь”, “Руська земля”, “Галицька Русь”, “Карпатська Русь”. Українці Карпатської Русі називали себе русинами”.23 Насправді не існувала “традиційна місцева назва” Карпатська Русь і, звичайно, називали себе русинами не лише мешканці цієї міфічної Карпатської Русі, а споконвіку, довший час, весь український народ. Проте, можливо, автори підручника спиралися на лист “Великому вождю товаришу Сталіну”, що його надіслала в 1944 р. до Москви купка православних закарпатських білоемігрантів та москвофілів. Вони просили Сталіна включити Закарпаття до складу СССР під назвою “Карпаторусская Советская Республика”. У листі далі говориться: “Желания и мечты наших предков были всегда те, чтобы наша область за Карпатами, заселена русинами, т. е. Руси-сынами, возвратилась к своей матери Великой Руси… сам народ именует себя: “карпаторусс”, русин, т. е. Руси-сын, вера “русская”, жена “русская”, мама “русская” и т. д. С названием: “Украина”, “украинский”, наш народ был познакомлен только под чешским владычеством, после первой мировой войны, и то интеллигенцией, пришедшей из Галичины”.24 З тої етнонімічної авантурної затії в той час нічого не вийшло. Ми ще вернемося потім до розгляду етноніму русин в Західній Україні.
[1] Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.: (Волинь і Центральна Україна).— К.: Наук. думка, 1993.— С. 75.
[2] Там само.— С. 83.
[3] Там само.— С. 103.
[4] Щурат В. До біографії і писань Івана з Вишні // ЗНТШ.— 1909.— Т. 87.— С. 48.
[5] АЮЗР.— К., 1887.— Ч. І.— Т. 7.— С. 277.
[6] Грушевский М. Барское староство: Исторические очерки.— К., 1894.— С. 178.
[7] Франко І. Хмельниччина 1648–1649 років у сучасних віршах // ЗНТШ.— 1898.— Т. 23–24.— С. 17.
[8] Там само.— С. 18.
[9] Там само.— С. 19.
[10] Колесса Ф. Українська усна словесність.— Львів, 1938.— С. 312.
[11] Летопись Самовидца по новооткрытым спискам…— К.: Изд. Врем. Комис. для разбора древн. актов, 1878.— С. 212.
[12] Мациевич Л. Поляки и русины // Киевская старина.— 1882.— Т. І.— С. 307.
[13] Грушевський М. Хмельницький і Хмельниччина // ЗНТШ.— 1898.— Т. 23–24.— С. 18.
[14] Дзюба О. М. Вихідці з України в університетах Німеччини у XVIII ст. // Історичні дослідження. Історія зарубіжних країн.— К.: Наук. думка, 1989.— Вип. 15.— С. 5.
[15] Кравченко В. В. Нариси з української історіографії епохи національного Відродження (друга половина XVIII – середина XIX ст.).— Х.: Основа, 1996.— С. 29.
[16] Гординський Я. “Милость Божія”, українська драма з 1728 р. // ЗНТШ.— 1925.— Т. 136–137.— С. 36.
[17] Казки та оповідання Поділля в записах 1850–1860-их рр.— К.: Вид-во АН УРСР, 1928.— С. 64.
[18] Там само.— С. 269.
[19] Труды этнографическо-статистической зкспедиции в Западно-русский край.— СПб., 1878.— Т. II.— С. 172.
[20] Руданський С. Твори.— К.: Наук. думка, 1959.— Т. І.— С. 200.
[21] Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край.— СПб., 1872.— Т. VII.— С. 357.
[22] Несторовский П. А. Бессарабские Русины: Историко-этнографический очерк.— Варшава, 1905.— С. 9.
[23] Сергієнко Г. Я., Смолій В. А. Історія України (з найдавніших часів до кінця XVIII століття): Навчальний посібник для 7–8 класів середньої школи.— К.: Освіта, 1995.— С. 79.
[24] Чорна книга України: Зб. документів.— К.: Просвіта, 1998.— С. 61.

Журба, спасибо за уточнения. Третий Гетманат-Четвертый Рейх. Форма национальной гвардии тоже, надеюсь, не обсуждлается.
В Україні не було Реїхів, то було в Німеччині. У нас було два Гетьманати - Хмельницький(1648-1654) , Скоропадський (1918). Гетьманат це цілісна система рівноправного суспільства на засадах української демократії.
осталось выяснить - чей он, "русинский проект" - российский, мадьярский или словацкий
россиянам что про российскость русинов, что про бифуркацию патагонцев разлагольствовать - один хрен с той же убедительностью - и с таким же результатом от того очевидного факта, что русины - это было имя предков украинцев в течение многих веков - они нос воротят и в упор видеть не хотят
Господа паны, вы русин особо не задевайте, они полноценные католики в отличие от вас- сектантов, уж их то в вашу помесно- православно- каталичиско- автокефално- непризнаную церковь никто не заставит загнать. Говорите Дир, что имя предков.... Как то жиденько выступили одним предложением, развейте очередную теорию, про русин, тока песок смочите водой, чтоб замок не сразу разлетелся, а то скучно будет. -)))
Нет, те русины, которых имеет ввиду Дир и для которого одного существуют какие-то "очевидные" факты, очень даже православные. Где ж ему их видеть, когда на Закарпатье их теперь днем с огнем не сыщешь, всех записали в украинцы-сичовики. Однако, люди-то от этого не перестали существовать. Живут лни также в Словакии, строят красивые православные храмы, и почему-то официально считаются русинами. Но раз Дир их не видит, а поди увидь за тыщу километров, то их и нет.
люди он идиот... Это вечни доказали...))))
>>Полсько-російсько-український(гал. діалект) суржик - тарабарщина, що таке враження її несли росіяни, що намагалися вивчити мову, але забракло клепки.
После такого определения кодифицированного русинского языка его носители будут Вас любить и уважать ещё больше.
галичанам не уорхолл не нравится, а консервированный томатный суп

ИЗВЕСТНЫЕ ПОДКАРПАТСКИЕ РУСИНЫ - Энди Уорхол / Все о Закарпатье / Закарпатський рейтинг / Форум/ / Фоторепортаж 28 квітня 2006 року з магазину "Кобзар" на презентації нової книжки перекладів Івана Петровція/ Фоторепортаж 18 грудня 2005 року з церемонії вручення "Русской премии" в Ужгородській міській бібліотеці/ / Фоторепортаж з презентації книги Антонія Годинки "Час гурше, ги вода" 25 листопада 2005 року / Фоторепортаж 26 листопада 2005 року з вечора в русинському домі в Ужгороді присвяченого Лучкаю/ Петро Годьмаш. Книга ПОДКАРПАТСКАЯ РУСЬ и Украина / Русинський поет Василь Матола
The best slavic literary

Михайло Белень - Авторський сайт живого класика закарпатського мистецтва