”ƒ  361.01

’иминець ¬.¬., √ецко ѕ.≤.

” «акарпатськ≥й област≥ станом на 1 с≥чн¤ 1999 року, проживаЇ 1 млн. 287,4 тис. чолов≥к, у тому числ≥ у м≥ськ≥й м≥сцевост≥ 502,3 ≥ 785,1 тис. чолов≥к на сел≥. 51,7% або 663 тис¤ч≥ становл¤ть ж≥нки, з них 405 тис. (61,1%) мешкають у с≥льськ≥й м≥сцевост≥.  ≥льк≥сть працездатного населенн¤ становить 746 тис. чалов≥к, з них 352 тис. ж≥нок. ќф≥ц≥йний р≥вень безроб≥тт¤ на 1 с≥чн¤ 1999 р. становить 4,5% в≥д величини працездатного населенн¤. 12,4 тис. ж≥нок краю мають статус безроб≥тноњ. ” 1998 р. у вимушених довготривалих в≥дпустках перебувало понад 80 тис. чол. [1]. —ередн≥й розм≥р допомоги безроб≥тним становив 27,75 грн., що становить 26,6% в≥д р≥вн¤ середньоњ зарплати одного прац≥вника зайн¤того у виробнич≥й сфер≥. ¬ той же час к≥льк≥сть пост≥йно працюючих в област≥ в 1998 роц≥ стала р≥вною 376 тис. чолов≥к, в тому числ≥ б≥л¤ 190 тис. сьогодн≥ зайн¤то в бюджетн≥й сфер≥ (осв≥та, медицина, культура, органи державноњ влади, тощо) [2]. ќтже, б≥л¤ 370 тис. працездатного населенн¤ опинилос¤ без роботи ≥ не мають њњ пост≥йного м≥сц¤ в рег≥онах проживанн¤.

—итуац≥¤ в сфер≥ зайн¤ттост≥ сьогодн≥ характеризуЇтьс¤ низкою негативних проблем ≥ тенденц≥й, пог≥ршенн¤м соц≥ально-демограф≥чних ≥ профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йних параметр≥в. ƒл¤ вс≥х район≥в «акарпатт¤ характерн≥ так≥ особливост≥:

• психолог≥чне несприйн¤тт¤ безроб≥тт¤ частиною населенн¤;
• недосконал≥сть трудового законодавства по в≥дношенню до рег≥онального ринку прац≥;
• в≥дсутн≥сть системи страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ та низька куп≥вельна спроможн≥сть;
• недовикористовуЇтьс¤ ≥ пр¤мо втрачаЇтьс¤ трудовий потенц≥ал краю;
• обезц≥ненн¤ робочоњ сили привело до њњ деструкц≥њ;

–≥зке зменшенн¤ к≥лькост≥ робочих м≥сць, руйнуванн¤ виробничоњ сфери, втрата навик≥в квал≥ф≥кованоњ прац≥ вже призвели до важкого економ≥чного стану, а в подальшому можуть з≥н≥ц≥ювати складн≥ соц≥ально-пол≥тичн≥ насл≥дки.

ƒо основних причин, ¤к≥ спри¤ли значному росту безроб≥тт¤ сл≥д, в першу чергу, в≥днести:

• в≥дсутн≥сть  онцепц≥њ соц≥ально-економ≥чного розвитку «акарпатт¤;
• регресивн≥ зм≥ни галузевоњ структури зайн¤тост≥;
• втрату робочих м≥сць в наукоЇмних ≥ соц≥ально зор≥Їнтованих галуз¤х народного господарства;
• структурну розбалансован≥сть робочоњ сили;
• галузеву депресивн≥сть;
• низьку потенц≥йну динам≥ку формуванн¤ ринкових структур ≥ високий р≥вень галузевоњ локал≥зац≥њ;
• непродуман≥ розм≥щенн¤ виробничих потужностей та њх нерац≥ональну структуру;
• планом≥рне й ц≥леспр¤моване заохочен¤ штучноњ м≥грац≥њ;
• кредитно-грошову ≥ ≥нвестиц≥йну пол≥тику;
• малоземелл¤ ≥ густонаселен≥сть.

”се це разом уз¤те серйозно ускладнило ≥ без того непросту демограф≥чну ситуац≥ю в област≥, насамперед розширило масштаби вимушеноњ м≥грац≥њ м≥сцевого населенн¤, р≥зко зменшило прибутки працюючих, змусило значну його частину працювати в т≥ньов≥й економ≥ц≥.

«а результатами опитуванн¤, проведеного в рамках програми “ј—≤— в 1998 роц≥ с≥мТ¤ рахуЇтьс¤ б≥дною, ¤кщо њњ члени:

• пост≥йно недоњдають, не можуть дозволити соб≥ мТ¤сн≥ або рибн≥ блюда хоча б два рази на тиждень;
• не можуть купувати в необх≥дн≥й к≥лькост≥ предмети г≥г≥Їни;
• не мають грошей дл¤ поновленн¤ й ремонту од¤гу ≥ взутт¤;
• не мають й не можуть купити холодильник, телев≥зор, мебл≥;
• не мають грошей на життЇво необх≥дн≥ л≥ки й медичн≥ прилади;
• не можуть звертатис¤ до послуг платноњ медицини у випадку в≥дсутност≥ безплатноњ допомоги фах≥вц≥в;
• не можуть купувати д≥т¤м новий од¤г ≥ взутт¤ по м≥р≥ њх росту й сплатити перебуванн¤ д≥тей в дошк≥льних закладах;
• не можуть систематично купувати овоч≥, фрукти, солодощ≥ д≥т¤м, вид≥л¤ти грош≥ на њх харчуванн¤ в школ≥;
• не можуть орган≥зувати ритуальн≥ послуги без надм≥рних борг≥в.

«а даними ќќЌ ≥ндекс людського розвитку в середньому по крањн≥ дор≥внюЇ 0,688, що св≥дчить про њњ 102 м≥сце у св≥т≥. ѕо област¤х цей ≥ндекс коливаЇтьс¤ м≥ж ѕолтавською областю (≥ндекс 0,769 ≥ умовне м≥сце у св≥т≥ 64) ≥ «акарпатською областю (≥ндекс 0,594 ≥ м≥сце в св≥т≥ 109). Ќаведен≥ дан≥ св≥дчать, що область з найвищим ≥ндексом людського розвитку в ”крањн≥ пос≥даЇ м≥сце нижче —ауд≥вськоњ јрав≥њ, а п≥сл¤ «акарпатськоњ област≥ з найнижчим ≥ндексом знаходитьс¤ —вазиленд-одна з найв≥дстал≥ших крањн јфрики. “обто в област≥ велика частина населенн¤ зб≥дн≥ла до такого р≥вн¤, коли вже не в≥дтворюЇтьс¤ людський фактор: здоровТ¤, осв≥та, квал≥ф≥кац≥¤.

Ѕ≥дн≥сть породжуЇ б≥дн≥сть, а б≥дн≥сть на «акарпатт≥ в≥дм≥нна риса не т≥льки певних профес≥й ≥ соц≥альних груп, але й ц≥лих район≥в, ¤к≥ охоплен≥ безроб≥тт¤м. —ьогодн≥ вже запрацювала ланцюгова реакц≥¤: безроб≥тт¤ - безгрош≥вТ¤ - безнад≥¤. ‘актор вкрай негативно впливаЇ на соц≥альний стан в крањ. ¬икликаЇ тривогу те, що б≥льш≥сть зб≥дн≥лого населенн¤ - це не бомж≥, не жебраки, не деструктивн≥ елементи, ¤к≥ не хочуть, ≥ не можуть працювати, а звичайн≥ люди, ¤к≥ вчара ще працювали ≥ були в змоз≥ на достатньо високому життЇвому р≥вн≥ утримувати своњ с≥мТњ.

” багатьох працюючих зароб≥тна плата достатн¤ т≥льки дл¤ того, щоб забезпечити прибуток с≥мТњ на р≥вн≥ трохи вище прожиткового м≥н≥мума. Ѕудь-¤ка затримка з отриманн¤м зароб≥тноњ плати автоматично виводить цих людей за межу б≥дност≥. јле нав≥ть ¤кщо зарплата ≥ виплачуЇтьс¤ своЇчасно, то њњ р≥вень дуже низький, ≥ пост≥йна загроза зупинки працюючих п≥дприЇмств, черговоњ кризи неплатеж≥в шоденно нагадуЇ кра¤нам про можливу катастрофу с≥мейних бюджет≥в. —ьогодн≥ кожна друга с≥мТ¤ нашого краю не маЇ можливост≥ сплатити варт≥сть житлово-комунальних послуг. —ерйозний факт не лише дл¤ роздум≥в, але ≥ дл¤ внесенн¤ суттЇвих коректив в пол≥тику прибутк≥в громад¤н, бо матер≥альними передумовами цього процесу Ї так≥ категор≥њ, ¤к зайн¤т≥сть, висока ефективн≥сть ≥ оплата прац≥. «розум≥ло, що пор≥г оф≥ц≥йноњ б≥дност≥ занижений ≥ визначаЇ не б≥дн≥сть, а р≥вень крайн≥х злидн≥в. ѕоказник прожиткового м≥н≥муму, стосовно ¤кого визначаютьс¤ б≥льш≥сть п≥льг та виплат, тривалий час був ≥ Ї штучно занижений.

√оловними ц≥л¤ми перетворень у соц≥альн≥й сфер≥ Ї п≥двищенн¤ р≥вн¤ соц≥альноњ безпеки людини, зростанн¤ реальних прибутк≥в населенн¤, а в к≥нцевому п≥дсумку, створенн¤ умов дл¤ росту трудовоњ ≥ економ≥чноњ ефективност≥ людей. ўодо соц≥ального захисту, то при визначенн≥ його розм≥р≥в ≥ форм держава повинна про¤вл¤ти максимальну обачлив≥сть, щоб не переступити ту межу, ¤ка обумовлена реальними можливост¤ми нац≥ональноњ економ≥ки ≥ за ¤кою буде лише прискоренн¤ вс≥х ≥нфл¤ц≥йних процес≥в. Ќеобх≥дно порозум≥ти, що матер≥альн≥ в≥дносини м≥ж державою ≥ громад¤нами н≥коли не стануть цивил≥зованими, ¤кщо громад¤ни разом з своЇю державою пост≥йно будуть спотикатись у пор≥г б≥дност≥.

√оловним завданн¤м держави в галуз≥ соц≥альноњ пол≥тики повинно стати збереженн¤ ≥ в≥дтворенн¤ трудового потенц≥алу.  ожному працездатному члену сусп≥льства необх≥дно надати можлив≥сть дл¤ найб≥льш повного розвитку ≥ реал≥зац≥њ профес≥йних знань та отриманн¤ достойноњ винагороди за свою працю. ≈коном≥ка маЇ виступати в ¤кост≥ соц≥ального ≥нструмента ≥ з абезпечувати ст≥йк≥ джерела кошт≥в дл¤ ≥снуванн¤ людей, ¤к≥ через економ≥чн≥ механ≥зми самост≥йно визначають свою долю, своЇ майбутнЇ. “обто св≥й сусп≥льний стан. —формувати д≥Їздатну службу зайн¤тост≥ - першочергове завданн¤ дл¤ соц≥альноњ сфери будь-¤коњ цив≥л≥зованоњ держави.

 ожен громад¤нин маЇ право на певний прожитковий м≥н≥мум, достатн≥й дл¤ г≥дного житт¤. —юди входить ≥ гарантована м≥н≥мальна межа оплати прац≥, нижче за ¤ку працедавець не маЇ встановлювати њњ величину по закону (забезпеченн¤ компенсац≥њ за втрату здоровТ¤, допомога безроб≥тним тощо). —ьогодн≥ необх≥дно перейти до соц≥альних гарант≥й до соц≥ального захисту, реал≥зувати д≥Їву та посл≥довну пол≥тику щодо зайн¤тост≥ населенн¤ з плановим ≥ продуманим вив≥льненн¤м зайвих прац≥вник≥в (¤к≥ йдуть п≥д скороченн¤). –еальне житт¤ нагально потребуЇ запровадженн¤ програми п≥дтримки ≥ працевлаштуванн¤ молод≥ та ж≥нок (мереж≥ молод≥жних ≥ дит¤чих громадських орган≥зац≥й, молод≥жних центр≥в прац≥), реформуванн¤ трудового законодавства, формуванн¤ системи управл≥нн¤ та ф≥нансуванн¤, налагодженн¤ соц≥ального мон≥торингу, формуванн¤ громадськоњ думки щодо реформи соц≥ального захисту працездатного населенн¤. «арадити можна лише продуманими комплексними р≥шенн¤ми. “ому важливим Ї посиленн¤ соц≥альноњ направленост≥ вс≥Їњ економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ д≥¤льност≥ орган≥в влади, створенн¤ ефективного ≥ оперативного механ≥зму соц≥ального захисту дл¤ тих, кому в≥н д≥йсно потр≥бен.

–озгл¤немо взаЇмозалежн≥сть м≥ж прибутками ≥ видатками м≥сцевих ≥ с≥мейних бюджет≥в на приклад≥ досл≥джуваних с≥мей у нашому крањ. «розум≥ло, що ф≥нанси держави ≥ кошти населенн¤ досить взаЇмозалежн≥, м≥цно повТ¤зан≥ м≥ж собою - чим заможн≥ше населенн¤, тим б≥льш≥ доходи держави ≥ навпаки. ¬идатки на соц≥альний захист населенн¤ повинн≥ згладжувати майнову нер≥вн≥сть м≥ж людьми. ƒосв≥д заруб≥жних крањн св≥дчить, що на перших порах переходу до ринку д≥Ївого соц≥ального захисту потребують найб≥льш уразлив≥ у соц≥альному план≥ верстви населенн¤. ўодо працездатного населенн¤, то воно, ¤к правило, власними зусилл¤ми забезпечуЇ св≥й добробут та соц≥альну захищен≥сть. “ому соц≥альна п≥дтримка дл¤ держави з перех≥дною економ≥кою повинна мати ч≥ткий адресний характер. –азом з цим ви¤вл¤Їтьс¤, що сильн≥ державн≥ соц≥альн≥ держави спри¤ють зниженню у людей почутт¤ в≥дпов≥дальност≥ ≥ ведуть до утриманства. Ќаприклад, у —Ўј тривалий час не могли вир≥шити проблему Укультури б≥дност≥Ф, коли певн≥ прошарки сусп≥льства св≥домо не намагалис¤ шукати роботу. јмериканська соц≥альна пол≥тика до президенства –.–ейгана була наст≥льки УсильноюФ, що субсид≥њ малозабезпеченим верствам ви¤вилис¤ в де¤ких випадках нав≥ть вищими, н≥ж за умови працевлаштуванн¤. ¬≥дпов≥дно це зводило нан≥вець ус≥ благородн≥ нам≥ри американц≥в щодо њх найб≥дн≥ших сп≥вв≥тчизник≥в. “ому при переход≥ до ринкових в≥дносин потр≥бно уникнути повноњ безкоштовност≥ послуг у соц≥аль≥й сфер≥ ≥ використовувати так≥ джерела њњ ф≥нансуванн¤, ¤к≥ б доповнювали одне одного. ÷е - страхов≥ фонди, кошти державного бюджету, пр¤ма оплата громад¤нами послуг приватних заклад≥в у соцсфер≥ тощо. ƒержава при цьому забезпечуЇ безкоштовне наданн¤ лише певного м≥н≥муму соц≥альних послуг. ¬ажливо розширити комерц≥йну д≥¤льн≥сть у соц≥альн≥й сфер≥ з метою наданн¤ населенню б≥льш ¤к≥сн≥ших платних послуг, значно розширити њх д≥апазон.

¬ ”крањн≥ значно зменшилис¤ можливост≥ держави щодо соц≥ального захисту населенн¤, що зумовило пошук нових п≥дход≥в до визначенн¤ р≥вн¤ житт¤ й прожиткового м≥н≥муму громад¤н. ¬идатки на соц≥альний захист населенн¤ з державного бюджету зменшуютьс¤, при зб≥льшенн≥ цих видатк≥в ≥з м≥сцевих бюджет≥в ”крањни, що Ї позитивним. ѕроте негативним Ї те, що при загальн≥й тенденц≥њ п≥двищенн¤ даних видатк≥в в м≥сцевих бюджетах ”крањни, у бюджет≥ «акарпатськоњ област≥ так≥ видатки у 1998 роц≥ зменшилис¤ за питомою вагою.

ƒержавну допомогу сл≥д надавати в тому раз≥, коли громад¤нин не дос¤гнувши р≥вн¤ прожиткового м≥н≥муму з огл¤ду на св≥й к≥к, стан здоровТ¤, ≥нш≥ чинники, не може самост≥йно п≥двищувати св≥й добробут. ¬одночас враховуЇтьс¤ матер≥альне становище та ступ≥нь використанн¤ громад¤нином своњх власних можливостей дл¤ забезпеченн¤ себе прибутками.

∆одн≥ реформи системи зарплати позитивних насл≥дк≥в не дадуть, ¤кщо не буде створено над≥йного економ≥чно-правового механ≥зму. “≥льки зараз у нас починають формуватись адм≥н≥стративно-правов≥ механ≥зми, ¤к≥ в змоз≥ забезпечити ≥нтеграц≥ю ≥нтерес≥в багатом≥льйонного населенн¤, держави ≥ роботодавц≥в.

√оловну роль в економ≥ц≥ краю впродовж найближчих рок≥в буде в≥д≥гравати громадський ≥ приватний сектори. « ≥ншого боку первинними повинн≥ бути ≥нтереси п≥дприЇмц≥в ¤к класу, що забезпечуЇ робоч≥ м≥сц¤ дл¤ кра¤н. —оц≥ально-економ≥чний розвиток «акарпатт¤ можливий т≥льки при створенн¤ умов дл¤ прац≥ кожному працездатному.

¬торинна зайн¤т≥сть Ї адаптованю формою реакц≥њ населенн¤ на зм≥ни на ринку прац≥ та на процес р≥зкого пог≥ршенн¤ матер≥ального становища населенн¤ ≥ може стати на першому етап≥ ринкових перетворень основною формою боротьби з б≥дн≥стю (пор¤д з самозайн¤т≥стю) населенн¤. ѕри цьому сл≥д врахувати, що в останн≥й час р≥зко зросла частка людей, ¤к≥ довго не можуть знайти роботу, особливо молодь, ж≥нки.  ожен знаходить св≥й шл¤х виживанн¤, не завжди законний, але такий, що забезпечуЇ йому прожиток незалежно в≥д держави, п≥дживлюючи при цьому т≥ньову економ≥ку, вар≥юючи в≥д окремих часткових правопорушень до повного беззаконн¤.

Ќеобх≥дно придати в≥ру ц≥й частин≥ сусп≥льства ≥ повернути њх дов≥ру до м≥сцевих ≥нвестиц≥й. ѕри накопиченн≥ певних сум њх можна вкладати у високорентабельн≥ м≥сцев≥ проекти, наприклад, в буд≥вництво м≥н≥-г≥дро-б≥о-сон¤чних електростанц≥й, тепличн≥ господарства, рибники, виробництво та розливу питтЇвоњ ≥ м≥неральноњ води, с≥льський туризм, тощо. ѕри цьому створюютьс¤ додатков≥ робоч≥ м≥сц¤ ≥ виг≥дно розм≥щуютьс¤ м≥сцев≥ ≥нвестиц≥њ. ¬ локальну систему можуть вступати не т≥льки окрем≥ громад¤ни, але й ц≥л≥ колективи. ƒо того ж, все це спри¤Ї зм≥цненню звТ¤зк≥в м≥ж р≥зними етн≥чними, культурними, профес≥йними, пол≥тичними, територ≥альними групами. ѕоступово економ≥ка територ≥ально-адм≥н≥стративних одиниць почне виздоровлювати. “ак локальна система переросте в одну з форм боротьби з безгрош≥вТ¤м ≥ безроб≥тт¤м.

 р≥м того, орган≥зац≥¤ локальних систем дозвол¤Ї створити нов≥ взаЇмов≥дносини м≥ж виробниками, споживачами, кап≥талонос≥¤ми та реал≥заторами готовоњ продукц≥њ, а саме: виробнич≥ кооперативи, кредитн≥ сп≥лки, ком≥во¤джерська д≥¤льн≥сть тощо.

“аким чином, ринков≥ трансформац≥њ в≥ками створюваного на «акарпатт≥ виробництва призвели до деструктивних зм≥н в основних його галуз¤х, стр≥мкого росту безроб≥тт¤ ≥ обвального пог≥ршенн¤ соц≥ального захисту населенн¤. ¬их≥д ≥з ситуац≥њ, що склалас¤, сл≥д шувати в нетрадиц≥йних п≥дходах до проблеми зайн¤тост≥ населенн¤, створенн¤ нових орган≥зац≥йних форм у виробництв≥, реал≥зац≥њ ≥ реклам≥ товар≥в з м≥сцевоњ сировини. Ќов≥ п≥дходи потр≥бно шукати ≥ в налагодженн≥ схем потоку грошей, њх залученн¤ в область, примноженн¤ м≥сцевого кап≥талу та обмеженн¤ вимиванн¤ грошей з рег≥ону.

ќсновним при цьому вважаЇмо шукати не кошти дл¤ обездолених ≥ безроб≥тних, а створювати можливост≥ дл¤ в≥дкритт¤ нових робочих м≥сць дл¤ працездатних ≥ п≥двищенн¤ њх статусу в план≥ задоволенн¤ особистих потреб. ¬ цьому контекст≥ дуже важливою Ї нагальна зам≥на практикованоњ сьогодн≥ ≥дењ Уп≥двищенн¤ податкового тиску при зменшенн≥ к≥лькост≥ робосих м≥сцьФ на нову парадигму Узменшенн¤ податкового тиску до розумних меж при зб≥льшенн≥ наукоЇмних робочих м≥сцьФ.

Ћ≥тература та джерела

1.—татистичний бюлетень. —оц≥ально-економ≥чне становище «акарпатськоњ област≥.-”жгород, 1998.

2. ’иминець ¬., ’иминець ¬. ƒо питанн¤ Уѕро концепц≥ю соц≥ально-економ≥чного розвитку «акарпатт¤Ф// ≈коном≥ка «акарпатт¤ сьогодн≥ ≥ завтра: шл¤хи виходу з кризи.- ”жгород, 1997.- —. 237-241.

–ассматриваютс¤ проблемы социальной защиты населени¤ ”краины в современных услови¤х. ѕодчЄркиваетс¤ необходимость поиска нетрадиционных подходов к проблеме зан¤тости населени¤, создани¤ новых организационных форм в производстве.

Problems of social defence of the population of Ukraine in todayТs conditions are considered in this article. The necessity of search of non-traditional approaches to the problem of employment of population, the creation of new organizational forms in the industry are underlined.