до Львова чи до Івано-Франківська і, почувши українську мову, заявити: „Понаєхалі тут”..

...до Львова чи до Івано-Франківська і, почувши українську мову, заявити: „Понаєхалі тут”..

Вышел потешный промоційний примірник львовской газеты „Post Поступ” тиражем 190 тысяч. Мы взяли только некоторые ключевые предложения чтобы уловить направление газеты. Как то: „...усі ці п’ятнадцять років нашої задрипаної незалежності. Мене задовбали наші каліки-політики, наші вічні невдахи, які будь-яку свою перемогу успішно перетворюють в поразку.....Нє, нема у нас СБУ, нема. Хоч бери та й сам організовуй якусь дружину на захист національної гідності....в другом материале номера... Де спротив і блокування трибуни, де масові вуличні акції ....... Не залучили багатьох симпатиків на місцевому рівні, фінансування партії зазнає таких же проблем, як і в часи опозиційності до 2004 року... Що ж, кожен має право на власну думку. Але прошу панів-господарів приїхати до Львова чи до Івано-Франківська і, почувши українську мову, заявити: „Понаєхалі тут”..... Ми проти тих, що нас обманули. Ми проти наших проводирів, які не здатні навіть бути пастухами. Ми проти тих, хто краде у нас майбутнє... Україна разом з центральноєвропейськими сусідами нині стоїть на шляху постачання газу від „Газпрому”, до його найдорожчих клієнтів – Франції, Німеччини, Італії. ”
„Давай попробуем представить Украину, которая ориентируется не на византийские традиции. У нас есть такой шанс, поскольку в Украины есть часть культуры с большой буквы и культуры банальной повседневной. Одна ориентируется на Запад, на Рим, на Польшу, Краков, другая на Москву, Астану, Минск.... Западня культура- это просто другая культура. Я убежден, что для современной украинской культуры, общества очень важно получить не русский, не российский вектор развития. Первый – и это навсегда: мы никогда не лишимся России, мы всегда буде жить рядом. Россия – это газ, нефть, лес, Больших деньги, огромная граница. Второй – стать составной частью европейской культуры, начать формировать европейскую традицию в политике, экономике, культуре...Забудьте о русской культуре, ее никогда не было на Украине.... Если 10 процентов населения считают себя католиками, то что я должен ответить? Может для России десять процентов – это мелочь, а для нас нет. Хотя бы потому, что эта часть народа сосредоточена в конкретном регионе, который граничит с Западной Европой. Киев рано или поздно будет вынужден задуматься: или он откажется от этого региона, или будет считаться с его интересами. Мы обречены быть европейской страной хотя бы потому, что у нас есть украинско-польская граница. Эта граница – наиболее экономически выгодный проект для Украины. Он принес столько миллионов долларов жителям обеих стран – и полякам и украинцам. Даже на уровне челночной торговли. Точно так же мы будем обречены быть с Россией, так как у нас длиннейшая совместная украинско-российская граница… Это просто самоидентификация украинцев как этноса. Польская культура тоже славянская. Наша и польская культура однородные, братские, но и в то жек время отличающиеся друг от друга. Это тот случай, когда соседство помогает идентификации. Долговременная совместная история с Польшей, Литвой, Россией помогает Украине самоидентифицировать свою культуру. Украинцы понимают, что основное достоинство их культуры во многом зависит от географического положения Украины. Мы находимся между поляками и русскими. В этом наше проклятие, но в этом и наше преимущество.”
Україна внаслідок свого географічного розташування є транзитною країною не лише для газу, нафти та інших товарів, а також для нелегальних мігрантів. Зі Сходу в нас необлаштовані кордони з Россією, з Півночі – з Білоруссю, з Південного Заходу – з Молдовою й Придністровям. Але маючи угоди про реадмісію з Польщею, Словаччиною та Угорщиною, Україна частково перетворилася на відстійник для нелегальної міграції. У вирішенні цієї проблеми об’єктивно зацікавлені і ЄС і Украина.
27 жовтня в Гельсінкі під час десятого саміту Україна – ЄС міністр закордонних справ України Борис Тарасюк та комісар ЄС з питань зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Зеніта Ферраро-Вальднер парафували дві угоди: про реадмісію (повернення нелегальних мігрантів) та про спрощення візового режиму. Таким чином євро інтеграція повернулася обличчям до деяких категорій українських громадян.
Щодо угоди про реадмісію, то вона набуде чинності лише у 2010 році. Адже положення про повернення громадян третіх країн буде відтер міноване на два роки з часу набрання чинності.
Враховуючи, що для ратифікації у парламентах країн ЄС знадобиться не менше одного року, це положення буде чинне років через три. Цього часу має вистачити, щоб в Україні з допомогою Євросоюзу створити відповідну інфраструктуру, провести підготовку до виконання цієї угоди. А головне, щоб Україна могла укласти відповідну угоду про реадмісію з нашим східним сусідом – Російською Федерацією. Тим часом з 1 січня 2007 року припиняється програма TACIS і її замінить новий механізм фінансової допомоги як гнучкіший інструмент європейської політики сусідства. Саме від нього значною мірою залежатиме облаштування східного кордону.
Да многообещающие перспективы для Подкарпатских Русинов со стороны Галиции. Вспоминается как они проглотили Дргобицкую область и многое становится на свои места!!!

идея галицкого федерализма имеет более глубокую историю!

Москаль: Крым не будет Приднестровьем

Реакция форума/